Дружні сайти
unr
Національна рада української національної меншини в Сербії (засновник)
 
grb Republike Srbije
Уряд Республіки Сербії
 
grb Vojvodine
Виконавча Рада АК Воєводини
 
grb Ukrajine
Посольство України в Сербії
 
prosvita
Товариство української мови, літератури і культури „Просвіта”
 
uvkr
Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР)
 
uwc

Світовий Конґрес Українців (СКУ)

 
eku
Европейський Конґрес Українців (ЕКУ)
 
kanal 5
5 Kанал
 
duda
ДЕРЖАВА УКРАЇНА – ДІАСПОРА
 
1
Інформаційне національне агентство Сербії Танюг

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Рік: 6
Номер:62
31 серпень 2010 р.
ЗВИЧАЇ – ТРАДИЦІЇ
СТАРОВИННІ УКРАЇНСЬКІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ

Народження і хрещення дитини
Наш народ має багаті традиції, пов’язані з народженням дитини. Поява кожного нового члена роду була великою й радісною подією для всіх. Бездітна сім’я традиційно вважалася неповноцінною. Жінки намагалися за прикметами визначити стать дитини. Особливо бажаними були хлопчики.

Заздалегідь вирішувалося питання про повивальну бабу, від якої багато в чому залежав успіх пологів. В Україні існує звичай вшановувати бабу-повитуху на другий день Різдва - «Бабин день». Як правило, повитуху запрошували, коли пологи вже починалися, і вона приходила з хлібом, освяченою водою і цілющими травами - «зіллям». Вона здійснювала цілий ряд магічних дій, як вважалося, корисних для породіллі, - навстіж розчиняла вікна, відкривала замки, розв’язувала всі вузли. Все це пророблялося для полегшення пологів.

Сам момент появи дитини на світ також супроводжувався обрядами, бо саме тепер намагалися визначити характер немовляти, майбутній рід занять. Потім наставала перша купіль, яка мала і гігієнічне, і магічне значення. У воду для дівчаток додавали «свячене зілля», мед, квіти або молоко, щоб ті були красивими. Малюка обсушували біля печі, яка розпалювалася, прилучаючи нового члена сім’ї до домівки. Сина загортали у сорочку батька, дочку - в материнський одяг. Безліч предметів використовували як обереги, які клали в колиску, наприклад, хліб - знак життя, ніж - на оборону перед злом, у повивальник - шматочок вугілля, декілька зерен, сіль, підсолений хліб, ножиці та інше.

Дуже важливим був момент надання немовляті імені, оскільки добре вибране ім’я забезпечувало малюку щастя і благополуччя. Було прийнято давати імена за церковним календарем. Давні обряди вибору імені були повністю замінені церковним хрещенням - обрядом, який виконується на знак прилучення людини до Христової церкви, християнської віри, очищає душу від первородного гріха.

Хрещення влаштовували якнайшвидше. Хресних батьків (кумів) запрошував зараз же у день народження батько, заходячи до їх хати та обмінюючи з ними буханець хліба. Їх звичайно вибирали серед близьких родичів (кума обов’язково повинна була мати дітей). Саме вони приймали малюка з рук священика, вносили його в будинок і клали на вивернену овчину - символ здоров’я і благополуччя, потім обов’язково обдаровували новонародженого. Між хресними та рідними батьками постає певне споріднення. Куми вважаються ніби членами однієї родини і зобов’язані були всіляко піклуватися про хрещеників. Вони відігравали почесну роль на весіллях, брали участь у вихованні сиріт. Також і діти їх належно поважають, не забувають відвідати вперше зі святою вечерею, зі засіванням, але головною вважалася їх духовна спорідненість.

Гості, які сходяться на хрестини, приносять у хату хліб, сіль та овочі - знаки добробуту. Кума приносить кілька метрів білого полотна - це обрядова «крижма». Нею покривають дитину під час хрещення, а опісля шиють з неї білизну дитині. Гостина після хрестин - річ самозрозуміла, не лиш у нас.



Обряд хрещення

До родинних обрядів належить і старовинний звичай пострижин. Інколи це роблять відразу по хрестинах, але найчастіше зберігається традиція першого постриження на перший чи другий рік життя дитини. Дитину саджають на вивернений назовні вовною кожух - символ багатства й достатку. Інколи хлопчика при цьому садили на сокиру, а дівчинку - на веретено. Постриження здійснюється рідним, а найчастіше хрещеним батьком дитини. Стрижучи волосся, хрещений батько спочатку повинен витнути жмути волосся над чолом, над вухами та над потилицею. Всі присутні обов’язково дарували що-небудь малюку «на зубок». Обстрижене волосся кидали у воду, спалювали або закопували. Кидаючи зістрижене волосся на воду, казали: «Щоб дитина росла», спалюючи його, примовляли: «Хай іде за димом, щоб дитина горя не знала», закопуючи під деревом, просили: «Щоб коси росли і кучерявими були». Описані дії та словесні формули-побажання, які їх супроводжували, говорять про те, що через взаємодію волосся з водою, вогнем, деревом і землею ніби сподівались передати їхні сили і властивості дитині.

Всі ці обряди - це введення дитини в життя і в родину та охорона перед «злом».
Марта Кулєвацкі
(за матеріалами Вікіпедії)