24 травня - День слов’янської писемності і культури.
Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Методія - творців слов’янської писемності. Цього року відзначення проходили і в Сербії. 24 травня в Белграді відбулося Урочисте Богослужіння, яке біля пам’ятника свв. Кирилу і Методію відправив Сербський Патріарх Іриней. Після цього відбулося покладання вінків до пам’ятника представниками посольств всіх слов'янських держав. У Руському домі в Белграді в честь Дня слов’янської писемності і культури відбувся мистецький вечір за участю ансамблів усіх слов’янських країн. У програмі вечора взяв участь квартет «Струни серця» з Кули.
Це свято відзначається щорічно 24 травня, саме в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила й Методія, що заклали основу слов’янської писемності. Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням всіх слов’ян.
24 травня Церква вшановує пам’ять святих рівноапостольних братів Кирила і Методія. Брати були ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі, в одній з місіонерських подорожей відвідали кримський Херсонес.
За твердженням вчених слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця», по імені святого Кирила. А допомагав йому в богоугодній справі просвіти слов’янських народів старший брат Методій. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголіца і кирилиця. Одночасно із створенням слов’янської абетки св. Кирило почав роботу над перекладом з грецької мови на слов’янську книжкову мову Євангелія, Псалтира, богослужбових книг.
Слов’янська мова, після грецької та латинської, стала третьою мовою у середньовічній Європі, на якій поширювалося слово Боже. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила і Методія мала всеслов’янське значення.
