Дружні сайти
unr
Національна рада української національної меншини в Сербії (засновник)
 
grb Republike Srbije
Уряд Республіки Сербії
 
grb Vojvodine
Виконавча Рада АК Воєводини
 
grb Ukrajine
Посольство України в Сербії
 
prosvita
Товариство української мови, літератури і культури „Просвіта”
 
uvkr
Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР)
 
uwc

Світовий Конґрес Українців (СКУ)

 
eku
Европейський Конґрес Українців (ЕКУ)
 
kanal 5
5 Kанал
 
duda
ДЕРЖАВА УКРАЇНА – ДІАСПОРА
 
1
Інформаційне національне агентство Сербії Танюг

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Рік: 8
Номер:79
31 сiчень 2012 р.
З УСIХ СТОРIН
100 років з дня народження
Ярослава Стецька
Ярослав Стецько

19 січня цього року виповнилося 100 років від дня народження Ярослава Стецька. Саме він був правою рукою Степана Бандери, саме Ярослав Стецько оприлюднив у Львові Акт проголошення Української Держави, а також був заарештований польською владою та сидів у німецькому концтаборі.
Народився Ярослав Стецько 19 січня 1912 р. у Тернополі (Україна), в сім’ї священика о. Семена і його дружини Теодозії з роду Чубатих. Обдарований непересічними здібностями, він із відзнакою закінчив гімназію в Тернополі й студіював у 1929-34 рр. право і філософію у Краківському та Львівському університетах. 
Ще юнаком Ярослав Стецько активно включився в національно-визвольну боротьбу, ставши членом нелегальної організації «Українська націоналістична молодь», а відтак - підпільних УВО та ОУН. З 1932 р. Ярослав Стецько був членом Крайової Екзекутиви Організації Українських Націоналістів, ідеологічним референтом і редактором підпільних видань. 
За націоналістичну діяльність він зазнав репресій з боку польських окупантів, які в 1934 р. засудили його до 5 років ув’язнення. Звільнений у 1937 р. за загальною амністією. У січні 1938 р., за дорученням полковника Євгена Коновальця, Ярослав Стецько підготував черговий Збір ОУН і у 1939 р. взяв участь у Римському Конгресі ОУН. 
У лютому 1940 р. він став співініціатором створення у Кракові Революційного Проводу ОУН, а на II Великому Зборі ОУН у квітні того ж року в Кракові Я. Стецька обрано заступником Провідника ОУН Степана Бандери. 
Із початком німецько-російської війни Ярослав Стецько, пробившись із групою однодумців за лінію фронту до Львова, скликав Національні Збори. На них 30 червня 1941 р. проголошено Акт відновлення Української Держави й обрано Я. Стецька прем’єром Українського Державного Правління.
За відмову на ультимативну вимогу Гітлера відкликати Акт відновлення Української Держави його заарештували і запроторили до концтабору Саксенгавзен, де він до вересня 1944 р. перебував у бункері смерті.
У 1945 р. Крайова Конференція ОУН обрала Ярослава Стецька членом Бюро Проводу ОУН, до якого входили Степан Бандера й Роман Шухевич. У 1946 р. Ярослав Стецько очолив Антибільшовицький Блок Народів (АБH), президентом якого був до кінця свого життя. Після війни Я. Стецько розгорнув широку діяльність на всесвітній антикомуністичній арені.
Ярослав Стецько залишив нам велику ідейно-теоретичну спадщину, котра і сьогодні залишається актуальною.
Помер Я. Стецько 5 липня 1986 р. в Мюнхені, де його й поховано.

За матеріалами українських ЗМІ