19 січня за юліанським календарем відзначено свято - Богоявлення, яке в народі ще називають Водохреща чи Йордан.
Це свято завершує цикл Різдвяних свят.
            Водохрещення Господнє (Богоявлення) - християнське свято на згадку того дня, коли тридцятирічний Ісус Христос прийшов на берег Йордану, де його хрестив Іван Предтеча. 
У навечір'я і в сам день Богоявлення відбувається велике Водосвяття. Господарі, повернувшись із церкви додому, кроплять свої помешкання, подвір'я, господарства Йорданською водою і в тому часі співають кондак: «Явився єси днесь вселенній...».
У Надвечір'я Богоявлення вірні зберігають строгий піст, увечері моляться, п'ють освя­чену воду і сідають до вечері. Вечеря обов’язково складається з 12-ти страв. Основною стравою, як і першого Святого вечора, є кутя.

Напередодні Водохреща на покутті робили хрестики із соломи і чіпляли біля вікон, обіч віконних рам і дверей. Вони виконували роль оберегів од злих сил.
Урочиста частина свята Богоявлення Господнього починається Службою Божою в церквах. Після відправи священик освячує воду, тричі занурюючи в воду хреста, накреслюючи знак хреста на воді запаленою свічкою і своїм подихом творячи на воді хресне знамення, а тоді кропить освяченою водою всіх присутніх, вітаючи зі святом. Освячену воду люди набирають в принесений із собою посуд.
Цією свяченою водою починалася трапеза, нею ж господар кропив усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці. Свячена на Водохреще вода мала вживатися натще, саме за цієї умови вона має найбільшу силу.
Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і домашню худобу. Вважається, що вода, освячена в навечір’я Богоявлення, ще святіша, ніж з Водохрещі, вона не псується, скільки б її не тримали, а якщо її заморозити, на поверхні з’явиться зображення хреста.
На свято Водохреща, зустрівшись, наші предки говорили: «Христос Хрещається!», а інші відповідали: «В річці Йордані!».
Після свят священик відвідує родини з Йорданською водою. У головній кімнаті ро­дини стоїть застелений білим обрусом стіл, на ньому ставлять запалену свічку, образ або Розп'яття, свячену воду. Коли свяще­ник заходить до помешкання, разом з родиною читає молитву за Боже благословення для дому, сім'ї, дає кожному з членів родини цілувати святий хрест, залишає пам'ятний образочок для родини чи окремо для дітей. Господиня бере посудину зі свяченою водою і провадить свя­щеника по кімнатах для окроплення.
Споконвіку існував у нашому народі гарний звичай бажати один одному і господарям щастя-здоров'я, многих літ і всяких статків у хаті й родині. В ці дні колись обходили з щедрівками кожну оселю, бажаючи господарям всіляких гараздів: «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров'я».