Српски
1
Дружні сайти
Національна рада української національної меншини в Сербії (засновник)
 
1
Уряд Республіки Сербії
 
1
2
Виконавча Рада АК Воєводини
 
1
Посольство України в Сербії
 
Товариство української мови, літератури і культури „Просвіта”
 
Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР)
 

Світовий Конґрес Українців (СКУ)

 
Европейський Конґрес Українців (ЕКУ)
 
5 Kанал
ПОЛІТИКА-СЕРБІЯ
РАДА БЕЗПЕКИ ООН ПРО КОСОВО

Віталій Чуркін:
“Звіт про стан у Косово односторонній”

Під час звітування голови УНМІК Йоакима Рікера про тримісячний стан Місії ООН та виконання стандартів у Косово, посол Росії в ООН Віталій Чуркін залишив засідання. Чуркін звинуватив Рікера за його підтримку незалежності замість того, щоб розглядати виконання Резолюції 1244 про Косово. Представникам у Раді безпеки він презентував позицію Москви про необхідність продовження переговорів про майбутній статус Косова. Обачливо знервований, Чуркін після засідання заявив, що голові УНМІК “однозначно дав до відома, що, на його думку, звіт про стан у Косово односторонній”.
“Мене роздратувало те, коли я слухав доповідь пана Рікера, бо він практично підтримував незалежність замість того, щоб говорити про здійснення Резолюції 1244 про Косово. Коли б дехто закрив очі, подумав би, що це говорить Марті Ахтисар, а не Рікер. На щастя, він сидів точно напроти мене, – я подивився йому прямо в очі і висловив те, що думаю. Я сказав те, що мусив сказати, і мої зауваги записані, а це те, що його висновки пристрасні. Міжнародні представники не повинні бути односторонніми, коли говорять про стан у Косово”.
“Деякі представники міжнародної спільноти постійно підкреслюють один принцип, а саме: що рішення повинно бути сприятливе для народу Косова. Але коли говоримо про багатоетнічне суспільство, зокрема, коли говоримо про Косово, цей принцип означає, що рішення повинно задовільнити всі ключові етнічні групи. Замість питання остаточного статусу представники міжнародної спільноти повинні сконцентруватися на питанні здійснення елементарних стандартів, зокрема тих, які задовжені на здійсненні цих стандартів”, – сказав Чуркін.
Він не хотів говорити про можливе вето. “Це засильне слово в цій хвилині, про яке не буду говорити до голосування”, – заявив Чуркін.

Йоаким Рікер:
“Згідно з бажанням народу Косова”

Коментуючи заяву російського посла, голова УНМІК Йоаким Рікер заявив, що він дотримується повноважень свого мандату.

“Коли мова йде про процес затвердження статусу, то я сказав, що очікування великі, а міжнародна спільнота не лише може, але й хоче вирішити це питання способом, узгідненим з принципами Контакт-групи, які підтримала Рада безпеки. Один із тих принципів вимагає, щоб рішення було згідне з бажанням народу Косова. З позиції УНМІК дуже важливим є використати цю хвилину в процесі затвердження статусу”.
“Наші дані з терену вказують на те, що народ Косова очікує якнайшвидшого вирішення статусу. Стосовно стандартів і безпеки, про які говорить сербська делегація, маємо враження, що ізольовані інциденти, які з’являються, перебільшені або помилково презентовані”, – сказав Рікер.
Голова УНМІК, презентуючи звіт у Раді безпеки, висловив застереження, оскільки спізнення у процесі вирішення статусу Косова може набрати дестабілізаційного ефекту та унеможливити знайдення тривалого рішення щодо Косова.
Рікер висловив переконання у потребі збереження “прогресу” в процесі пошуку рішення щодо статусу Косова і використати “нагоду для стабілізації цілого регіону та усунути перешкоди на його шляху до Європи”.
УНМІК подає Рікерову оцінку з промови, що все населення Косова заслуговує на ясну перспективу – косовські серби могли би “стати активною частиною косовського суспільства”, а албанці та інші громади були би впевнені, що майбутність, яку їхні лідери будують, тривала та можлива.
Рікер у підсумку з’ясував, що план статусу Косова посла ООН Марті Ахтисара, якого оприлюднено 2 березня, “принципово добре сприйнято косовськими албанцями та косовською переговорною делегацією”. Він вказав, що “реакція косовських сербів на цей план була противна”.
Така реакція, за оцінкою Рікера, “згідна з поглядами політичних лідерів у Білгороді, у значній мірі ігнорувала загальні постанови у пропозиції, метою якої є захист прав, інтересів і самобутності косовськіх сербів, як децентралізація і захист зон для релігійних та культурних осередків”.

Санда Рашкович-Івич:

“Найважливіше – запровадити модель суттєвої автономії”

Голова Координаційного центру Санда Рашкович-Івич на засіданні Ради безпеки вимагала продовження переговорів про майбутній статус Косова, зосереджуючись на питанні суттєвої автономії.
“Згідно з Резолюцією 1244 вважаємо, що найважливішим є запровадити модель суттєвої автономії для краю Косова і Метохії, як фундаментальне питання нового туру переговорів”, – сказала пані Рашкович-Івич.

Як подає РТС, вона додала, що потрібно у відповідальний і серйозний спосіб випробувати можливість, щоб впорядкування краю було засновано на правдивих демократичних засадах у вигляді суттєвої автономії.
“Це реальне та можливе рішення, а зокрема важливе тим, що виключає дуже загрозливий прецедент, який би був загрозою миру і стабільності не лише в регіоні, але відбився б на всесвітній порядок”, – підкреслила Рашкович-Івич.
Вона передала позицію уряду Сербії – міцну підтримку ініціативи Росії для продовження переговорного процесу – і вказала, що в плані Ахтисара “немає жодного суттєвого становища з платформи, яку заступав Білгород”.
Рашкович-Івич підкреслила, що до сьогодні ніхто ще не презентував аргумент, за яким албанська національна меншина на просторах Сербії може створити ще одну албанську державу.
“Завдання Ради безпеки – попередити про обов’язок здійснювати Резолюцію 1244 і пригадати, що кожна форма насильства буде найстрогіше покарана”, – сказала Санда Рашкович-Івич.

Ремі Дурло:
“Вичерпані можливості для подальших переговорів”

Речник висланця ООН за статус Косова Ремі Дурло не хотів коментувати вимогу Росії щодо продовження переговорів Білгороду і Пріштини, говорячи, що всі можливості для продовження переговорів вичерпані.
“Вважаємо, що для цього немає більше місця, всі можливості для переговорів двох сторін вичерпані... і не існують причини для продовження таких розмов, які були у Відні”, – сказав Дурло у телефонній розмові агентству Бета з приводу вимоги Росії для продовження переговорів про Косово.

Речник Ахтисара нагадав, що пропозиція про майбутній статус Косова передана генеральному секретареві ООН Ван Кі-Муну в Нью-Йорку, та, як Дурло сказав, “зараз справа у процесі доручення Раді безпеки”.
Дурло також сказав, що пропозиція Ахтисара заснована на напрямках Контакт-групи та що пропозиції вирішуватимуть генеральний секретар ООН, Рада безпеки та Контакт-група.
Щодо сесії Ради безпеки ООН, на якій би розглядалась пропозиція Ахтисара, Дурло заявив, що це залежить від президії Ради безпеки ООН.

“У нас немає окремих претензій, це вирішує Рада безпеки”, – сказав Дурло, нагадуючи, що минулого тижня була згадана дата 3 квітня.

Олі Рен:
“Проти найменування нового посередника ООН”

Європейський комісар для поширення ЄС Олі Рен заявив у Брюсселі, що немає причин найменувати нового посередника ООН у переговорах щодо майбутнього статусу Косова і Метохії, бо, за його словами, Марті Ахтисар зробив “блискучу роботу”.
“Дві сторони – Білгород і Пріштина, мають зовсім протилежні позиції стосовно майбутнього статусу Косова, отже не існують причини для найменування нового спеціального висланця”, – заявив комісар Рен.

Олі Рен підкреслив важливим, щоб Рада безпеки ООН працювала в рамках своїх обов’язків і “відповідального мультилатеризму”, щоб цю проблему вирішити, бо “продовження агонії нікому не допоможе у процесі вирішення статусу Косова”.
Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров на зібранні невладової Ради для зовнішньої політики і безпеки заявив: оскільки екс-президент Фінляндії Марті Ахтисар вважає, що він зробив те, що міг, треба віднайти іншого посередника.
Комісар Рен, зі своєї сторони, підкреслив, що Рада безпеки ООН повинна прийняти “збалансоване рішення, яке уможливить створення демократичного та мультиетнічного Косова, в якому права для усіх громадян були б забезпечені та на їхніх засадах була б основана стабільність на західних Балканах”.

Шон Мек Кормак:
“Ахтисар зробив добру роботу”

У першому реагуванні на заяву Сергія Лаврова, що Марті Ахтисара потрібно замінити іншим посередником, представник Стейт-департаменту Шон Мек Кормак сказав, що Ахтисар зробив добру роботу у вирішуванні дуже важкого питання.
“Косовське питання відкрите вже понад десять років. Оскільки б існували легкі відповіді, це питання до сьогодні було б вирішене”, – нагадав американський урядовець та підкреслив, що вже найкращий час, щоб усі погодилися з рішенням, яке, можливо, не задовільнить усі сторони, але буде поставлена крапка у косовській проблемі.

Роберт Хейден:
“Звісно, що буде зроблено прецедент”

Роберт Хейден, фахівець з питань Балканів з Університету Пітсбург в американському штаті Пенсильванія, так прокоментував російську позицію стосовно Косова:
“Вони можуть погрожувати вето. Фактом є те, що погроза вето – одна з певних причин, чому статус Косова по сьогодні не знайшовся на порядку денному Ради безпеки. З іншої сторони, я не певний, що всі інші сторони, які вирішують статус Косова, бажають проголошення статусу незалежності. Деякі з них не бажають про це висловитися. Деякі учасники мовчки підтримують те, що Росія блокує накладене рішення. Хочу сказати, що без огляду на твердження американської адміністрації, що незалежність Косова не було б прецедентом для рішень інших подібних питань, усім ясно, що такий прецедент буде зроблено. А це провокує відповідний рівень незадоволення в деяких частинах Європи”.

Ненад Джурджевич:
“Розмов не буде, лише лобіювання”

Ненад Джурджевич з Центру ненасильної акції вважає, що можливість для лобіювання існує лише у внутрішніх контактах Сербії з країнами-членами Ради безпеки.
“У цьому існує місце для можливого іншого рішення стосовно запропонованого Ахтисаром, хоч не думаю, що тут є великі можливості для протилежного рішення відносно плану Ахтисара”, – сказав Джурджевич.
“Конкретно щодо можливості продовження процесу та приведення до переговорного столу косовської і сербської делегації, щоб процес був продовжений під диригуванням нового міжнародного посередника, думаю, що в цій хвилині є маловірним”, – сказав Джурджевич.
Джурджевич підкреслив, що в даній хвилині Білгород грає на карту несхвалення нової резолюції у Раді безпеки, і лише розтягування процесу допомагає Білгороду для відкриття нових каналів для переговорів.

Сайт: Б92
30 березень 2007 р.
Номер: 21
Рік: 3
1