Вже проминуло дві тисячі років від тої хвилини, коли вечірня зоря сповістила про народження Божого дитятка, а пам’ять про цю подію щороку повертається до нас. Кожного року ми знову і знову по-новому переживаємо це радісне торжество народження Божого Сина. І цього року Різдво Христове 7 січня радісно й урочисто відсвятковано на наших парафіях, у колі рідних і близьких.
Коли зійшла вечірня зоря до хати, занесено дідуха, мати поставила вечерю на стіл і сім'я сідає вечеряти. Після вечері сім'я колядує, а пізніше всі йдуть на Всеношне і Різдвяну Службу Божу.

У церкві Успіння Пресвятої Богородиці в Інджії особливо урочисто було в день Різдва Христового. В святковій Різдвяній Літургії, яку служив о. Петро Дутка, брало участь велике число вірних. Після Божественної Літургії вірні не спішили додому, а прекрасними колядками величали народження Ісуса. Різдвяна шопка і яскраві ялинки підкреслили величність Різдвяних свят. Святкові Служби Божі відправлялися і на другий, і на третій день Різдва Христового.
14 січня відсвятковано свято св. Василія Великого, яке в народі називають Старим Новим роком. Найважливішою традицією Старого Нового року є засівання. Після Служби Божої о. Петро Дутка за нашою українською традицією засівав «на щастя, на здоров'я, на многая літа».