З ІСТОРІЇ ТОВАРИСТВА „ПРОСВІТА”

За словами Михайла Возняка, публіциста та громадського і культурного діяча з Галичини з початку 20 століття, опублікованих у Календарі „Просвіти” на 1920 рік у Львові, заснування „Галицько-руської матиці” відбулося 1848 року у Львові на зразок у той час уже заснованих Чеської матиці і Сербської матиці на просторах Австро-Угорської імперії.
Тому, що „Галицько-руська матиця” своїм програмним діянням відмежувалась від національних інтересів і потреб українців, подавшись у русофільство, 20 років пізніше, точніше у березні 1868 року, українська передова інтелегенція відкинула програмну концепцію „Галицько-руської матиці” і заснувала всенародне українське просвітницьке Товариство „Просвіта”.
Товариство „Просвіта” відіграло вагому роль у збереженні національної свідомості та плеканні національної самобутності на українських етнічних просторах в умовах окупацій різних загарбників з часу „національного пробудження народів у колоніальних імперіях” аж до національних визволень та й по сьогоднішні дні. На зразок Львівської „Просвіти” численна українська діаспора, розпорошена по світі, засновувала і розвивала свої громадські організації „Просвіта”.
Якраз за цим зразком українці, переселені з Галичини до Боснії у 1907 році, у селі Лішня (район Прнявор) заснували першу українську читальню у Боснії. Незабаром було схвалено Статут цієї української національної організації „Просвіта” з осідком у Прняворі і подано заяву про реєстрацію цієї організації як філії Товариства „Просвіта” у Львові.
З того часу Товариство „Просвіта” на теренах Боснії, пізніше на просторах Королівства Югославії, відіграло важливу роль у політичному, економічному, а зокрема культурному планах, зокрема у збереженні національної самобутності українців на цих просторах Балканів.
Товариство „Просвіта” перестало діяти з початком Другої світової війни на Балканах 1941 року, а спроби відновлення діяльності унеможливлювали різні закони комуністичної Югославії, мовляв, „не дозволяється самоорганізованість по національних основах”. З початком, назвім, демократичних змін у Югославії, зокрема в Автономному Краю Воєводина, Сербія, українцям пощастило відновити діяльність Товариства „Просвіта” у 1989 році, яке спершу носило назву: „Товариство української мови, літератури і культури Воєводини” а пізніше мало додаткову назву „Просвіта”.
На зразок давньої „Просвіти” сьогоднішня „Просвіта” вже має за собою великі результати праці, а повинне ще багато більше причинитись до цієї національної місії, зокрема у наступному 2007 році, коли передбачається відзначення 100 років діяльності „Просвіти” на теренах колишньої Югославії. Проект відзначення 100-річного ювілею Товариства „Просвіта” у Воєводині вже у підготовці і про нього буде більше сказано у наступних номерах „Рідного слова”.