Српски
1
Дружні сайти
Національна рада української національної меншини в Сербії (засновник)
 
1
Уряд Республіки Сербії
 
1
2
Виконавча Рада АК Воєводини
 
1
Посольство України в Сербії
 
Товариство української мови, літератури і культури „Просвіта”
 
Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР)
 

Світовий Конґрес Українців (СКУ)

 
Европейський Конґрес Українців (ЕКУ)
 
5 Kанал
СУСПІЛЬСТВО - ДУХОВНІСТЬ

З ІСТОРІЇ ТОВАРИСТВА „ПРОСВІТА”

За словами Михайла Возняка, публіциста та громадського і культурного діяча з Галичини з початку 20 століття, опублікованих у Календарі „Просвіти” на 1920 рік у Львові, заснування „Галицько-руської матиці” відбулося 1848 року у Львові на зразок у той час уже заснованих Чеської матиці і Сербської матиці на просторах Австро-Угорської імперії.
Тому, що „Галицько-руська матиця” своїм програмним діянням відмежувалась від національних інтересів і потреб українців, подавшись у русофільство, 20 років пізніше, точніше у березні 1868 року, українська передова інтелегенція відкинула програмну концепцію „Галицько-руської матиці” і заснувала всенародне українське просвітницьке Товариство „Просвіта”.
Товариство „Просвіта” відіграло вагому роль у збереженні національної свідомості та плеканні національної самобутності на українських етнічних просторах в умовах окупацій різних загарбників з часу „національного пробудження народів у колоніальних імперіях” аж до національних визволень та й по сьогоднішні дні. На зразок Львівської „Просвіти” численна українська діаспора, розпорошена по світі, засновувала і розвивала свої громадські організації „Просвіта”.
Якраз за цим зразком українці, переселені з Галичини до Боснії у 1907 році, у селі Лішня (район Прнявор) заснували першу українську читальню у Боснії. Незабаром було схвалено Статут цієї української національної організації „Просвіта” з осідком у Прняворі і подано заяву про реєстрацію цієї організації як філії Товариства „Просвіта” у Львові.
З того часу Товариство „Просвіта” на теренах Боснії, пізніше на просторах Королівства Югославії, відіграло важливу роль у політичному, економічному, а зокрема культурному планах, зокрема у збереженні національної самобутності українців на цих просторах Балканів.
Товариство „Просвіта” перестало діяти з початком Другої світової війни на Балканах 1941 року, а спроби відновлення діяльності унеможливлювали різні закони комуністичної Югославії, мовляв, „не дозволяється самоорганізованість по національних основах”. З початком, назвім, демократичних змін у Югославії, зокрема в Автономному Краю Воєводина, Сербія, українцям пощастило відновити діяльність Товариства „Просвіта” у 1989 році, яке спершу носило назву: „Товариство української мови, літератури і культури Воєводини” а пізніше мало додаткову назву „Просвіта”.
На зразок давньої „Просвіти” сьогоднішня „Просвіта” вже має за собою великі результати праці, а повинне ще багато більше причинитись до цієї національної місії, зокрема у наступному 2007 році, коли передбачається відзначення 100 років діяльності „Просвіти” на теренах колишньої Югославії. Проект відзначення 100-річного ювілею Товариства „Просвіта” у Воєводині вже у підготовці і про нього буде більше сказано у наступних номерах „Рідного слова”.

Є. Кулеба

ЛИСТ З БОСНІЇ

Цими днями до редакції „Рідного слова” надійшло цікаве звернення з Республіки Сербської, Боснія і Герцеговина, якого повністю оприлюднюємо:

Вельмишановне Панство!
Сто літ вже минає, як 1907 року Божого у селі Насеобіна Лішня була відкрита взагалі перша українська читальня у Боснії. Це, звичайно, велика подія, і не тільки для нас, українців, котрі залишились жити на „Боснійських горах”, а також для усіх тих, котрі залишили нас і наше село, і пішли у білий світ.
Товариство „Червона Калина” взяла собі за обов’язок таку велику справу – сторіччям відзначити і село Насеобіна Лішню проголосити історичним селом, бо воно було засноване українцями, які 120 років тому тут поселились.
Справу, яку наші батьки, дідусі і прадідусі створили у ті скрутні часи, де було взагалі питання їх фізичного існування, маємо нашим обов’язком продовжити.
Моя просьба до Вас, дорогі співвітчизники, всі, хто має якісь записи чи фотографії тих часів, щоб нам надіслали, щоб ми могли приготувати якомога більше інформації про події, котрі тут ставались у ті часи.
З великою повагою до Вас, дорогі мої Українці.

Василь І. Тімков Голова КПС „Червона Калина” Боснія і Герцеговина
30. грудень 2006 р.
Номер: 18
Рік: 2
1