Вимога інституціоналізації видавничої діяльності
на мовах національних меншин у Воєводині
У приміщенні Національної ради української національної меншини у Новому Саді, 20 лютого, відбулася нарада керівників видавничих установ на мовах п’ятьох національних меншин, для яких поки що не вирішене питання видавничої діяльності на їх мові в Автономному краю Воєводини. В результаті цієї наради схвалена спільна вимога представників п’ятьох видавництв: українського “Рідного слова”, хорватського “Хрватска рієч”, ромського “Тхем”, “Бунєвацького інформативного центру” та “Македонського інформативного й видавничого центру”. Текст звернено на адресу Бояна Пайтича, голови Виконавчої ради Автономного Краю Воєводина, який оприлюднюємо:
“Шановний пане голово,
Видавнича діяльність часописів з літератури, культури, мистецтва та для дітей і молоді, які презентують автентичні цінності наших національних спільнот, поки що існує без фінансової підтримки крайової влади, хоча й осідки згаданих видавництв знаходяться на території Автономного Краю Воєводина.
Маючи на увазі факт, що проблеми видавництв для деяких національних спільнот вирішені (наприклад, для угорської національної меншини), очікуємо запровадження однакових рішень і для наших Газетно-видавничих установ.
Існують реальні потреби наших ГВУ для друкування і видання літературних, культурних і мистецьких часописів на мовах наших п’ятьох національних меншин, які би випускалися місячно-піврічно, часописи для дітей та молоді, які би друкувалися місячно-шестимісячно (залежно від концепції кожної зі спільнот – ред.), як і видання підручників, літературних творів, капітальних видань та ін. Також існує потреба видання перекладів з цих та на ці мови. Наші потреби: видання 6 авторських книжок та 3 книжки перекладів щорічно, тому вимагаємо інституціоналізацію наших видавництв, і таким способом вирішити фінансування цих інституцій з метою здійснення прав наших національних меншин на видавничу діяльність, вживання мови і розвитку культури й творчості”.
Цю вимогу завірили і підписали: Євген Кулеба, Звонимір Перушич, Антун Чонка, Микола Візін і Бороє Величковський.