Тема приватизації державних та суспільних підприємств і компаній у країнах транзиції, в яких довгі роки панувала соціалістична система, також і в Сербії, актуальна і сьогодні. Згідно зі Законом про приватизацію, у Сербії зараз стає актуальним приватизація місцевих інформативних засобів масової інформації, в тому числі й Інформативно-пропагандного центру в Кулі, у складі якого знаходиться “Радіо Кула” та газета “Кулска комуна”.

Слід нагадати: засновники місцевих засобів інформації є Скубщини общин у багатьох районних центрах у Воєводині й Сербії, в тому числі й “Радіо Кула”, яке на таких засадах працює майже 30 років. Згідно зі Законом про мас-медіа, якого два роки тому схвалив парламент Сербії, мас-медіа республіканського і крайового рівнів стали явними сервісами громадян, а мас-медіа реґіонального і місцевого рівнів, електронні та друковані, повинні приватизуватися або будуть закритими. Вони не одержать державну фінансову підтримку або фреквенції в ефірі для дальшого існування.
З цього і виникла проблема: яка буде доля інформування на мовах національних меншин, яке запроваджено в багатьох місцевих засобах масової інформації. Насувається питання: чи майбутній приватний власник буде зацікавлений інформувати на мовах національних меншин, чи буде мати інтерес лише на комерційних засадах. Друге питання: чи всі засоби масової інформації – радіо, телебачення, газети, – знайдуть свого покупця; як ні – будуть закритими. Ще одне питання: хто повинен тоді фінансувати інформування на мовах національних меншин? А згідно зі Законом про захист прав і свобод національних меншин, якого схвалено у 2002 році, національні меншини здобули колективні права, в тому числі й право на інформування рідною мовою, і ці права не можуть зменшуватися. З’явилася таким чином розбіжність трьох законів: Закону про інформування, Закону про приватизацію та Закону про захист прав і свобод національних меншин. І в цьому суть проблеми держави, – як вийти з цього положення і дотриматися законних регламентів, схвалених державою.
Стосовно інформування електронних мас-медіа українською мовою, це питання вирішене лише у Новому Саді. “Радіо-Телебачення Новий Сад” належить до Явного інформаційного сервісу громадян АК Воєводини, в рамках якого транслюється програма українською мовою. Певно, що такого проблемного питання не буде ані в Сремській Мітровиці, адже передача українською мовою “Веселка” транслюється зі студії “Радіо Роял”, що знаходиться у приватній власності. Але залишається питання: яка доля буде з україномовними передачами в Кулі, Вербасі та Інджії після приватизації? Нагадуємо: у Кулі й Вербасі передачі транслюються, крім сербською, також русинською, угорською та українською мовами, а в “Радіо Інджія” – словацькою, угорською та українською мовами. А таких інформаційних центрів міського рівня у Воєводині багато і їх чекає така доля. Нагадуємо, що недавно на цю проблематику вказував голова Виконавчої Ради Воєводини Боян Пайтич, ініціюючи шляхи пошуку вигідного рішення цього питання.
Щоб запобігти майбутній приватизації, тим більше з метою не допустити порушення прав національних меншин на інформування по місцевих засобах масової інформації, Синдикальна організація Інформативно-пропагандного центру в Кулі звернулася з листом до голови і секретаря з питань інформації Виконавчої Ради Воєводини мр Бояна Пайтича і Мілорада Дюрича, до голови общини Кула Светозара Буквича, до Національних рад русинської, угорської і української національних меншин та до Агентства з питань приватизації Республіки Сербії з пропозицією ініціювати зміну і доповнення Закону про мас-медіа з метою уможливити владі місцевого самоврядування з більшенаціональним населенням формувати Явні сервіси громадян у галузі інформування. У листі вимагається від Крайового секретаріату з питань інформації негайно організувати нараду всіх інформативних центрів міського рівня у Воєводині, в яких введено  більшемовне інформування, для схвалення спільних дій у цьому плані.

Газетно-видавнича установа “Рідне слово” прилучається до цієї акції та вимог Інформативно-пропагандного центру в Кулі, бо це інтерес усіх національних меншин у Воєводині і Сербії, в тому числі і наш інтерес – український.