Євросоюз будуватиме відносини з Україною в рамках політики сусідства. Про вступ до організації говорити зарано. А створювати спільну зону вільної торгівлі сторони зможуть лише після вступу України до СОТ. Такі головні тези першого раунду перемов щодо поглиблення співпраці України та ЄС.
Україна та Євросоюз розробляють нові правила гри у Брюсселі. Тут стартували перемови з підписання нової угоди про посилення співпраці. Єврочиновники зазначають – із укладанням цього контракту Україна значно наблизиться до ЄС, але все ж таки залишиться його сусідом.
Беніта Ферреро-Вальднер, єврокомісар з питань зовнішніх відносин: "Це не буде угода про асоціацію, а буде поглиблена угода в рамках Європейської політики сусідства. Це не передбачає вступу до Євросоюзу, але дає великий шанс стати ближчими. Водночас майбутнє неможливо вирішити наперед."
Беніта Ферреро-Вальднер зазначила - новий документ, зокремa, посилить енергетичну співпрацю між Україною та ЄС. Назвавши Україну ключовим партнером Євросоюзу у цій галузі, єврокомісар запевнила – нова угода покращить енергобезпеку обох сторін. Укладаючи її, політики спиратимуться на меморандум про взаєморозуміння в енергетичній сфері, підписаний два роки тому. Зі свого боку українська делегація подякувала європейським колегам за відносну відкритість і попередила, що не полишає планів вступити до організації.
Андрій Веселовський, заступник міністра закордонних справ України: "Україна цінує шанс посилити відносини з ЄС. Наше майбутнє пов’язане з інтеграцією до ЄС, із чим згодні всі представники нашого суспільства."
У новій угоді також ітиметься про дотримання прав людини, збереження довкілля, торгівлю і боротьбу з корупцією. Втім, створити зону вільної торгівлі з Євросоюзом Україна зможе лише після вступу до Світової організації торгівлі.
Раніше українські політики сподівалися, що це стане можливо ще до офіційного членства в організації. Перемови щодо поглибленої угоди триватимуть іще принаймні рік. Наступного разу запланували зустрітися у Києві - другого квітня. Термін дії чинної угоди про партнерство та співробітництво збігає у 2008-му.

Секретаріат Президента називає відвідини Брюсселя Президентом Ющенком
"Європейським проривом"

На саміті Європейського союзу український чільник домовився про саміт "Україна-ЄС" цьогоріч у вересні, лобіював включення до нової посиленої угоди з євроспільнотою пункт про добудову нафтогону Одеса-Броди до Плоцька і запропонував об'єдання української електромережі із європейською. Торкався Ющенко і внутрішньоукраїнських питань - зокрема протистояння між гілками влади.
Зміцнення енергетичної безпеки – не акцентована, проте важлива тема дводенного саміту у Брюсселі. Тут сперечатимуться не лише про перехід на біологічне паливо і скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу. Розвиток джерел енергопостачання – одне з головних завдань саміту. Політики вирішуватимуть, як зменшити залежність від російського газу. Зокрема – вони налагоджуватимуть посилену співпрацю із центральноазіатськими країнами. Про енергетичну співпрацю говорив у Брюселі і Президент України.
Віктор Ющенко обрав вдалий час для своїх ініціатив. Напередодні Україна та ЄС розпочали перемови про укладання нової угоди про посилення співпраці. До цього документа український президент пропонує внести кілька енергетичних проектів. Серед них - об’єднання електромереж України та Євросоюзу, а також добудова нафтогону "Одеса-Броди" до Плоцька. Єврокомісар з питань зовнішніх відносин ЄС Беніта Фереро-Вальднер поділяє позицію України у тому, що енергетичний діалог слід посилити. Ітиметься і про поглиблення політичної співпраці між Україною та ЄС. Утім – у межах політики сусідства.
Україну така позиція наразі влаштовує. Ющенко погоджується на відносини у форматі сусідства – однак планів щодо євроінтеграції не полишає.
Окрім енергетичного діалогу, Україна хоче внести до нової поглибленої угоди пункт про створення зони вільної торгівлі і політичну співпрацю. Зокрема, під час зустрічі з єврочиновником Хав’єром Соланою Ющенко наголосив, що ЄС може допомогти Україні нормалізувати відносини між різними гілками влади.

Щоб Україні було легше інтегруватися в європейський енергетичний ринок – ЄС вирішив удвічі збільшити фінансову допомогу. Єврокомісія виділила 494 мільйони євро. Протягом чотирьох років ці гроші витрачатимуть на розвиток нафто- та газотранспортних систем і підвищення ефективності використання енергії.