Марія і Богдан Микитишин із Вербасу, в якому їхній один дім. Тут живе їхі багаточисленна родина. А вони 33 роки, як заробітчани, працювали кравцями в Німеччині, як вони кажуть, в одному маленькому містечку біля Штутгарту. Там залишили свою молодість, здобули всі громадські права і обов'язки і 1998 року дочекалися німецької пенсії. Там мають свій другий дім, там їх син і дочка і сьогодні живуть і працюють, там виростають і їх внуки... Навчені працювати за робочою німецькою дисципліною, а слава Богу, здоров'я їх ще добре тримає, хоча Богдан народжений

Богдан i Марія Микитишин

1935 року, а Марія дещо молодша, вони і сьогодні працюють - Богдан за кравецькою машиною, а Марія захоплюється вишиванням гобеленів. Кажуть - не з нужди, але із задоволення... І як вони в одному своєму домі заскучають за другим, від’їжджають до нього, але з першим не прощаються, бо за якийсь час, мов журавлі, до нього повертаються.

А Богдан пригадує: під час Другої світової війни з Боснії, де тоді жили його батьки, в селі Штирпці біля Прнявору, в 44-му році німці багато родин забирали до Німеччини, до Берліну, на примусову роботу. Серед ув'язнених була і родина Микитишин, коли Богданові ще не було 9 років. Правда, в Берліні були лише до їх визволення в 1945 році, з падінням Берліну від військ антифашистської коаліції. Тоді повернулися до Боснії, а незабаром мігрували до Воєводини, до Вербасу, а з часом Богдан з Марією вдруге, але не примусово, а добровільно виїхали до Німеччини на заробітки.
Богдан знає про походження своїх дідів-переселенців з Галичини до Боснії. Микитишини родом зі села Осталовичі Перемишлянського району, що на Львівщині.
З Німеччини до Вербасу Богдан привіз прекрасну українську бандуру. Каже, що цю бандуру йому подарував Роман Прокоп'єв, нащадок українських переселенців із України до Німеччини, який є членом української громадської організації в Штутгарті, з проханням, щоб цю бандуру подарувати одному з українських товариств у Воєводині, Сербія.

Так, 19 лютого, відбулася маленька урочистість у Культурно-просвітньому товаристві "Карпати" у Вербасі, на якій Богдан подарував цю бандуру цьому Товариству. Хор "Карпати" заспівав Богданові "Многая літа" і теплими словами віддячились йому за цей жест.
Богдан розказує, що там, у Німеччині, з кількома українськими ентузіастами займаються гуманітарною справою: збирають і пересилають пожертви для наших церков, культурних організацій у Воєводині. І в тому зазначили гарні успіхи, двостороннє задоволення, - донаторів і приймачів донацій.
Богдан Микитишин постійно передплачує і читає "Рідне слово", радіє тим, що і ми, українці у Воєводині, Сербія, маємо можливість видавати україномовні газети та інші видання.