„Усіх пам’ятати треба, хто склав своє за Вкраїну життя!”, – просить-нагадує поет. Трагічна доля нашої землі народжувала багато героїв, мільйони українців поклали власні серця на вівтар свободи й державної самостійності України. Вони – незабутні для нас. Тож на Тернопіллі, як і в цілій Галичині, ще в тридцятих роках минулого століття широко відзначали Свято Героїв. Цей жалобний та патріотичний день вшановували третьої неділі травня. З проголошенням Української Незалежності на західноукраїнських теренах це свято знову повернулося до нас. Нинішнього року воно співпало з Днем пам’яті жертв політичних репресій. Власне, ці два свята є святами-синонімами, адже нашим дідам-прадідам, батькам довелося зазнати чимало мук, знущань, катувань, утисків, гонінь від своїх поневолювачів. Згадаймо сьогодні всіх, хто прагнув сонця волі й життя рідному народові та Україні.

Згадаймо й історію виникнення в Галичині Свята Героїв.  Дні радісного зеленого травня в дієписі української нації затьмарилися двома трагічними датами. Саме тоді, коли природа буяла пишним цвітінням садів, ворог підступними пострілами забрав життя двох великих провідників, імена яких стали для українців прапором національно-визвольних змагань. Симон Петлюра та Євген Коновалець. Перший був Головний отаман і Голова Директорії Української Народної Республіки, другий – засновник Української військової організації (УВО) та Організації українських націоналістів (ОУН). Кулі на вулиці Парижа та вибух бомби на бруківці Роттердаму обірвали їхнє патріотичне життя. До страшної трагедії спричинилися  наймані більшовиками вбивці. Так, серця Симона Петлюри та Євгена Коновальця травневої пори перестали битися, але аж ніяк (на що так, власне, й сподівалися комуністичні верховоди) не згасла ватра борні українців за волю України. Свята справа і Симона Петлюри, і Євгена Коновальця дала нації нових достойників, нових героїв і, певна річ, нових провідників народу – Степана Бандеру, Романа Шухевича, якому, до речі, торік Указом глави нашої держави посмертно присвоєно звання Героя України, Ярослава Стецька...

Нагадаю, що вбивство Симона Петлюри більшовики зорганізували в Парижі 25 травня 1926 року, а Євгена Коновальця – в Роттердамі 23 травня  сімдесят років тому. Напередодні цих сумних роковин в українському тижневику „Новий шлях”, що виходить за океаном, прочитав звернення Світового конгресу українців до Президента України Віктора Ющенка. Ця авторитетна організація наших співвітчизників просить удостоїти славної пам’яті полковника Євгена Коновальця звання Героя України. На її погляд, діяльність Є. Коновальця „нерозривно вплелася у контекст сучасної української історії та стала прикладом жертовності й відданого служіння своєму народові. Вона стала тим ланцюжком, який ідейно пов’язав визвольні змагання довкола Актів 22 січня й 1 листопада 1918-1919 років з героїчною боротьбою УВО-ОУН-УПА, що пізніше вилилося у таборові страйки, рух шістдесятників і принесло проголошення 24 серпня 1991 року незалежної Української держави”.
Чи дослухається до цієї думки український Президент, наразі невідомо. Зате знаний інший факт. У пам’ять про вбивство Симона Петлюри та Євгена Коновальця українці й започаткували в тридцятих роках минулого століття сумне й водночас світле Свято Героїв. Свято вшанування тисяч і тисяч героїв українського народу, добре знаних і безіменних, які своєю палкою любов’ю до рідної землі, мужністю, відданістю, самопожертвою, власним життям запалювали смолоскип великої борні й вели націю віковічними шляхами до Української незалежної та соборної держави.
На Тернопіллі нинішнього травня активно відзначатимуть Свято (День) Героїв і День пам’яті жертв політичних репресій. З цієї нагоди голова облдержадміністрації Юрій Чижмарь підписав відповідне розпорядження. Метою святкувань, як зазначено в документі, є встановлення історичної справедливості та відновлення національної пам’яті щодо учасників національно-визвольного руху. В обласному центрі вже провели урочисті збори громадськості. У програмі заходів – тематичні вечори, виступи науковців, письменників, митців у трудових колективах, навчальних закладах, військових частинах, у селах і містах краю. В державному архіві області приурочили виставку. Молодіжні організації Тернопільщини та школярі зорганізують інформаційно-просвітницькі рейди пам’ятними місцями бойових дій борців за волю України. 18 травня в області до могил і пам’ятних знаків українським героям ляжуть живі квіти та вінки. Безперечно, в церквах відправлять поминальні панахиди за тими, хто віддав власне життя за Незалежність України.
Ми ж, нині сущі, маємо бути гідними слави українських героїв. І кажучи словами поета, уродженця Тернопілля Степана Галябарди, не зганьбить їх високу віру і не зронить їх високу честь.