У серпні виповнюється 155 років з дня народження Івана Франка. Іван Франко - одна з найяскравіших постатей в українській історії.
Український письменник, поет, вчений, публіцист, перекладач, громадський і політичний діяч. Усебічно обдарований, енциклопедично освічений і надзвичайно працьовитий, Іван Франко проявив себе в багатьох ділянках української культури. Він був поетом, прозаїком, драматургом, критиком й істориком літератури, перекладачем і видавцем. Сюжети для своїх творів Франко черпав з життя і боротьби рідного народу, але також з першоджерел людської культури - зі Сходу, античної доби й Ренесансу. Він був «золотим мостом» між українською і світовою літературами.
Іван Франко належить до перших реалістів в українській літературі. Він - найвизначніший поет пошевченківської доби.
27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі (тепер село Іван Франко) Дрогобицького повіту в сім’ї сільського коваля народився великий український письменник, вчений і громадсько-політичний діяч Іван Франко. 3 батьківського дому він виніс глибоку любов до народної пісні, до праці, до трудящої людини, палку віру в можливість кращого життя, розуміння того, що воно прийде не само по собі, а за нього треба боротись.
Він навчався у Львівському, Чернівецькому і Віденському університетах. У 37 років захистив дисертацію і здобув ступінь доктора філософії Віденського університету, а в 50 став почесним доктором Харківського університету. Він один з небагатьох у світі авторів, який вільно писав трьома мовами - українською, польською і німецькою, а перекладав з 14 мов.

Іван Франко розпочав літературну діяльність у 12 років, а перший твір опублікував у 18. Він прожив неповних 60 років, а написав близько шести тисяч творів - літературних, публіцистичних, наукових. Його доробок - єдиного з українських письменників і вчених - видано в 50-ти томах, а планується видати 200 томів його творів. Його вірші «Каменярі», «Вічний революціонер» стали класикою за життя, зваблюючи композиторів своїм духом і ритмікою. Його п’єса «Украдене щастя» ось уже друге століття є окрасою репертуарів найкращих театрів України. Поема «Мойсей» своєю філософією захоплює тисячі дослідників - літературознавців, філософів, істориків.
Iван Франко у працях філософського та суспільно-політичного спрямування піднімав проблеми, актуальні не лише для його часу, а і для наступних поколінь українців, в успіх та щасливу долю яких він щиро вірив. Саме у вмінні І. Франка виокремити з безлічі аспектів громадського життя якраз ті, які матимуть вирішальне значення для майбутнього української нації, запропонувати реальні шляхи їхнього вирішення, полягала велич Івана Франка як мислителя та суспільно-політичного діяча.
Він брав найактивнішу участь у громадсько-політичному житті - причому на перших ролях ініціатора й організатора соціалістичного руху в Галичині. Він же з 1899 року член Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка, де очолював у різні роки філологічну секцію, етнографічну комісію, був редактором багатьох видань. Зазнав переслідувань та тюремних ув’язнень…

            В особі Івана Франка українська нація здобула геніального творця універсального значення. Йому належать класичні зразки творчості в сфері художньої культури (драматургія, поезія, есеїстика), духовного будівництва нації, народознавства, філософії історії і Людини. Ім’ям Франка позначена боротьба за модернізацію України в новітній історії на європейських цивілізаційних засадах XIX століття та пошук контурів нашої епохи, коли «наука стане верховним принципом історії».