ВЕЛИКОДНІ ЗОНИ

У церкві тиша і напівтемрява. Гріб Христа Ісуса прикрашений найкращими квітами а біля нього стоять хлопці вбрані у козацькі форми – вартують. Помалу прибувають люди, заходять до церкви, підходять до Ісусового гробу і глибоко кланяються, а потім кладуть кошики з паскою і іншими стравами, прикрашені українськими рушниками, на передбачене місце.

Церква все більше наповнювалася, зараз приходять і ті вірні, які тільки у цій нагоді приходять на Богослужіння, щоб посвятити кошик з паскою і яйцями. Настрій і амбієнт справді величавий, святкується воскресіння Христове – Великдень, насвятіший празник християнського світу.

Отець приступає до Гробу і починає служити Великоднє богослужіння, біля нього цілий загін вартових козаків. Церква вже зовсім повна, кошиків понад сто. По закінченні ютренні о. Ігор запрошує вірних вийти з церкви і рушити у обхід довколо неї тричі. Хлопці і молодші люди взяли церковні прапори і разом з оцем і всіма людьми розпочали процесію довколо церкви. За той час інша група молодих чоловіків залишилася у церкві, щоб розібрати гріб, а інші весь час дзвонили у церковні дзвони. Як обійшли тричі довколо церкви, зупинилися коло вхідних дверей і отець постукав у двері і їх відкрито.

Люди зайшли знову до церкви співаючи «Христос воскрес із мертвих…». Почалася Великодня Служба Божа. Звучали гарно церковні літургійні наспіви, а особливо великодні тропарі і кондаки: «Христос воскрес і з мертвих», «Ангел вопіющі», «Вірую», «Отче наш». На проповіді о. Ігор Вовк прочитав привітального листа Апостольського Екзарха Владики кир Георгія Джуджара, а далі і сам прилучився з привітаннями вірним з нагоди Великодня.

До Святого Причастя приступило дуже багато вірних, насам перед всі вартові, хлопці у козацьких формах. Під кінець Богослужіння о. Ігор Вовк подякував всім жінкам і чоловікам за те, що так гарно приготовили церкву для цього великого празнику.

І на кінці посвячуються кошики з великодніми стравами, паскою, яйцями, писанками, шинкою, ковбасою, сиром, маслом, хроном і іншими стравами… Цей момент для більшості людей найсвятковіший, приступають до своїх кошиків, відкривають.

І ще перед відходом всі приступають до мировання, отець кожного вітає з великоднім привітом «Христос воскрес», помазує миром по чолі, а діти ще отримують по одну крашанку.

Люди, обнімаючись і цілуючись, вітають одні одних з Великоднем. На подвір`ї затримуються, щоб поговорити, роздивитися хто і як прикрасив свій кошик. Запах смачних страв, а особливо після довгоденного посту пригадував людям, що треба йти додому на спільний, сімейний великодний сніданок. Сніданок обов`язково починався з куском освяченого яйця, а далі їдять і інші страви накришені у одну миску. Незадовго з тим приходять і діти з вулиці з своїми кошиками, в яких складають отримані писанки. У хаті весело, б`ються яйцями, обдаровуються подарунками. Звичай такий, що всі мають поновитися до Великодня хоч з одною новою річчю з одягу.

Все це прикрасила і гарна погода, так що цей Великдень справді відбувся гарно і радісно.

А. Буха