Дружні сайти
unr
Національна рада української національної меншини в Сербії (засновник)
 
grb Republike Srbije
Уряд Республіки Сербії
 
grb Vojvodine
Виконавча Рада АК Воєводини
 
grb Ukrajine
Посольство України в Сербії
 
prosvita
Товариство української мови, літератури і культури „Просвіта”
 
uvkr
Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР)
 
uwc

Світовий Конґрес Українців (СКУ)

 
eku
Европейський Конґрес Українців (ЕКУ)
 
kanal 5
5 Kанал
 
duda
ДЕРЖАВА УКРАЇНА – ДІАСПОРА
 
1
Інформаційне національне агентство Сербії Танюг

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Рік: 13
Номер:149
30 листопада 2017 р.
ЛЮДИ, ПОДІЇ, ЧАС
ЗОЛОТИЙ ЮВІЛЕЙ СТЕФАНІЇ І СЛАВКА БАРАНОВСЬКИХ

ПРОЖИЛИ РАЗОМ ПІВСТОЛІТТЯ

У Вербасі, в сім’ї Стефанії та Славка Барановських, велике свято - 50 - ти річний ювілей подружнього життя.
Славко Барановські народився 12 серпня 1947 року в місті Кулпін (Бачкі Петровац,Сербія), в сім’ї Михайла Барановського і Анни (дівоче пр. Бойко). Батько Славка, Михайло у віці 7 років (1898р.) приїхав з України (село Бареж, Бучач р-н,Тернопільська область) до Боснії 1905 року. Мати Анна народилася 1907 року у Старій Дуброві (Боснія).
У родині Барановських виховали сім дітей, пять дочок і двоє синів. Славко був наймолодшим з них. На даний час залишились живими Славко і дві сестри. Славко виріс у Косанчичу, там закінчив перші чотири класи, потім навчався в Савиному Селі та Вербасі. Пізніше у середній школі дорожнього руху у Земуні. Воєнну службу відбув у 1965-66 роках у Бітолю і Кічеву (Македонія).

Молоді Стефанія і Славко Барановські, 1967 р.

Славко  має понад 40 років трудового стажу, спочатку працював на Заводі переробки цукрового буряка (1965–1970 р.р.), у «Бачка Трансу» (1970–1988р.р.),пізніше як приватний підприємець, а з 1990 по 1993 роки у Фінляндії. У 2008 році вийшов на заслужений відпочинок.
Стефанія Барановська з роду Бурда народилася 19 вересня 1949 року в Вербасі (Сербія) в родині Михайла і Марії (дівоче пр.Моравик). Тато Михайло Бурда народився в с. Укрина (Боснія) 1925 року, а мати Марія 1930 року в с. Вайска (Сербія). Стефанія має ще молодших брата і сестру. Навчалася у Вербасі. Працювала в м'ясокомбінаті «Карнекс» 33 роки все до заслуженого відпочинку, і у 2009 році вийшла на пенсію.
Стефанія і Славко познайомилися 1964 року у Вербасі на будівництві, а одружилися у 1967 році.
У сім’ї Барановських Стефанії і Славка виховали трьох дітей, доньки Славіцу і Олександру та сина Бориса. Діти одружилися. Мають зятів Ранка і Неманю та невістку Тамару. Мають 6 онуків - Слободана, Тіну, Луку, Ніну, Михайла та Настасю і дві правнуки Міряну і Матею.
Стефанія та Славко є добрими парафіянами, шанують наші українські звичаї і традиції і беруть активну участь у культурно – громадьському житті українців. З 1993 року по сьогодні приймають актвну участь в КПТ «Карпати». Славко і Стефанія брали активну участь у будівництві будинку КПТ «Карпати» 2004-2005 р. Славко довгий час був у керівній раді Товариства «Карпати», був заступником голови КПТ «Карпати», був членом Національної ради української національної меншини Сербії у першому скликанні. Сьогодні і Стефанія і Славко є членами хору та драмгуртку КПТ «Карпати».



Стефанія І Славко Барановскі з дітьми і внуками та правнуками

Під час чисельних фестивалів і маніфестацій подружня пара Барановських брали участь у культурно-мистецьких програмах, у приготуванні і презентації української кухні, у приготуванні українських національних страв - пирогів і тертюхів, борщу, а і у приготуванні сценічної декорації під час виступів. Славко був головою фестивальної ради Фестивалю української культури «Калина»,  а також неодноразово був і членом чисельних фестивальних рад.
Крім діяльності у КПТ «Карпати» Стефанія і Славко успішно займаються бджільництвом і виробництвом меду.
В суботу, 11 листопада 2017 року в приміщенні КПТ «Карпати» у присутності дітей, онуків, правнуків, родини, знайомих і товаришів відбулася урочистість з нагоди 70-річчя з дня народження Славка Барановського і 50 – ти річчя подружнього життя Стефанії і Славка Барановських.  Вони об`єднали святкування цих ювілейних дат, щоб це сімейне свято святкувати разом, тому і урочистість відбулася в листопаді коли всі діти і онуки та знайомі  зібралися разом. В цей день подякували Богу за ласку і любов, за радість та успіхи в житті.
А ми бажаємо нашим ювілярам міцного здоров'я, щастя, любові та всього найкращого. На многії і благії літа!

Ф. Приник,
переклад О.Стецюк