Дружні сайти
unr
Національна рада української національної меншини в Сербії (засновник)
 
grb Republike Srbije
Уряд Республіки Сербії
 
grb Vojvodine
Виконавча Рада АК Воєводини
 
grb Ukrajine
Посольство України в Сербії
 
prosvita
Товариство української мови, літератури і культури „Просвіта”
 
uvkr
Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР)
 
uwc

Світовий Конґрес Українців (СКУ)

 
eku
Европейський Конґрес Українців (ЕКУ)
 
kanal 5
5 Kанал
 
duda
ДЕРЖАВА УКРАЇНА – ДІАСПОРА
 
1
Інформаційне національне агентство Сербії Танюг

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Рік: 7
Номер:78
30 грудень 2011 р.
ЗУСТРIЧI
Українські скаути урочисто передали Вифлеємський вогонь миру українській громаді Сербії

Вифлеємський вогонь миру - символ найбільшої Доброти - переданий українській громаді Сербії

            Цьогоріч 19 грудня українські скаути вперше передали Вифлеємський вогонь миру українській громаді Сербії. Під час урочистості, яка відбулася в Новому Саді, скаути передали Вифлеємський вогонь миру голові Товариства української мови, літератури і культури «Просвіта» Мирославу Гочаку.
Представники української громади в цей вечір запалили свічки і взяли часточку вогню до своїх осель, де палаючий вогник слугуватиме знаком просвічення, тепла, миру, злагоди, душевного спокою і застереженням проти лихого. Пізніше вогонь буде розповсюджений у всіх осередках, де проживають українці.

Українські пластуни передають Вифлеємський вогонь миру українській громаді Сербії

Вифлеємський вогонь миру раніше був переданий і Владиці Юрію Джуджару, Апостольському екзарху для греко-католиків Сербії та Чорногорії.
Ще у далекі від нас часи Середньовіччя Вифлеємський вогонь миру знаменував собою символ найбільшої Доброти. Його запалювали напередодні Різдва, і кожна родина, збираючись навколо вогню, ставала солідарною з бідними і немічними, поєднуючись з Христом, який народився в убогості.
Цю прекрасну передріздвяну традицію - розповсюджувати Вифлеємський вогонь миру - започаткувала у 1986 році австрійська телерадіокомпанія ORF з міста Лінц. Щороку австрійські скаути беруть вогонь у місці народження Ісуса Христа у Вифлеємі, а далі транспортують його літаком до Австрії. Після урочистостей у Віденському катедральному соборі естафета передається до сусідніх країн. Саме із рук в руки, від одного скаутського осередку до іншого, Вифлеємський вогонь долає безліч кордонів і потрапляє до всіх, хто чекає на світло віри, любові, тепла, миру, злагоди і сподівання на краще майбутнє.
Вифлеємський вогонь миру мандрує зі заходу на схід, долаючи кордони і єднаючи християн у переддень Різдва Христового. І цього року українські скаути вирішили принести вогонь цим шляхом з Австрії - вирушили в Румунію, Болгарію, а вже з Болгарії до Сербії, щоб вперше передати вогонь українській громаді Сербії. Після цього Вифлеємський вогонь миру вирушив в Україну. Про це розповів координатор міжнародної акції Вифлеємського вогню миру в Україні Андрій Ребрик, який зазначив, що цей Вифлеємський вогонь миру єднає український народ. «Передаючи цей вогонь українській діаспорі, ми відчуваємо, що ми - спільний народ зі спільними переживаннями, спільними прагненнями», - зазначив Андрій Ребрик, побажавши українцям у Сербії веселих Різдвяних свят і щасливого Нового року.



Під час урочистості передачі Вифлеємського вогню миру

Наталія Мисек, пластунка зі Львова, розповіла про діяльність цієї організації у Львові,зазначивши, що «з Вифлеєму вогонь передають до Австрії, куди з'їжджаються скаути з різних країн і приймають цей вогонь, потім вони їдуть до себе на батьківщину і передають там цей вогонь по церквах, а церкви передають людям для того, щоб люди знали, що вони не одні, відчували тепло людей, що є поруч».

            Українські пластуни вперше перейняли естафету 1998 року. Щороку естафета розпочинається у Відні, де представники усіх скаутських організацій світу запалюють перші лампадки Вифлеємським вогнем миру, який мандрує по всіх континентах, і передають його з рук у руки всім, хто чекає на світло надії під час святкування Різдва Христового.
О. Стецюк