Дружні сайти
unr
Національна рада української національної меншини в Сербії (засновник)
 
grb Republike Srbije
Уряд Республіки Сербії
 
grb Vojvodine
Виконавча Рада АК Воєводини
 
grb Ukrajine
Посольство України в Сербії
 
prosvita
Товариство української мови, літератури і культури „Просвіта”
 
uvkr
Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР)
 
uwc

Світовий Конґрес Українців (СКУ)

 
eku
Европейський Конґрес Українців (ЕКУ)
 
kanal 5
5 Kанал
 
duda
ДЕРЖАВА УКРАЇНА – ДІАСПОРА
 
1
Інформаційне національне агентство Сербії Танюг

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Рік: 13
Номер:144
6 червня 2017 р.
ДУХОВНІСТЬ
СТАРОДАВНІ УКРАЇНСЬКІ ЗВИЧАЇ І ТРАДИЦІЇ

ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ СВЯТ

На порозі літа, коли природа святкує своє відродження ми святкуємо свято Зіслання Святого Духа.
Згідно з Євангелієм, в день, коли з небес на Ісусових апостолів зійшли вогненні язики Духу, вони заговорили різними мовами, щоб іти до народів і проповідувати вчення Христове. Сходження Святого Духу обіцяв Христос у день Свого Вознесіння. Обіцянка виповнилася через десять днів, на 50-й день після Воскресіння. Тому свято Трійці ще зветься П'ятидесятницею.



В 2017 році День Святої Трійці припадає на 4 червня. Українці називають ці дні Зеленими святами, бо зеленими гілками і квітами на Трійцю прикрашають подвір'я, оселі і всі прибудови, а священики освячують зілля, які люди приносять до церкви.
Найдавнішим є обряд прикрашати свою оселю гілками дерев, квітами і, ідучи до храму нести з собою букети. Це символізує живу, відновлюючу силу Святого Духу, пробудження природи та оновлення душі людини. Зелені свята, є також і часом вшанування предків, Зелена субота є поминальною суботою. В цей день в церквах правлять панахиди.
Цей звичай святкування Зелених свят принесли  українці з рідної землі, переселившись початком минулого століття в Боснію. Старші люди добре пам`ятають, як прикрашали наші предки до Свята Трійці хату — це називається «маїти». Прикрашались не тільки кімнати, а й усе подвір’я. Обабіч дверей ставлять два зелених деревця, як звичайно це були берези. До хати теж вносять гілля, переважно тополі. Особливо ретельно прикрашають образи. На підлогу кладеться шавар (називали його ще косатиння).
В неділю всі йшли до церкви на святкову літургію. Пишно прикрашалися зеленню і храми. Підлога була встелена «килимами» із зелені та квітів. Як бачимо, ця традиція у наших храмах збереглася й сьогодні.

О.Стецюк