У багатонаціональній Воєводині день 21 лютого відзначається, як Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в жовтні 1999 року, яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави.
За недовгий час свого існування це свято вже стало традиційним, адже це один з тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу. Мова – це найбільший скарб народу. Це саме той інструмент, який єднає людей однієї нації, робить їх одним цілим.
Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях.

У першу чергу в мові відображено характер народу, його історію за тисячоліття. Це найдорожчий скарб, переданий нам сотнями і сотнями попередніх поколінь, злеліяний у пісні, в переказі, у приказці.Плекання рідної мови – це необхідність зберігати народний дух, бо без мови немислимий і сам народ. Від покоління до покоління передавалися знання про українську мову, жила і розвивалася, долаючи різні перешкоди, як усна народна, так і літературна мова. Адже вільне, творче слово – це душа кожного народу. У сучасний період у збереженні мови кожного народу визначальне значення мають засоби масової інформації. Про роль засобів масової інформації говорить журналіст Радіо і Телебачення Воєводини, “Радіо Новий Сад”, редактор і ведучий україномовних передач Василь Дацишин:

– Роль засобів масової інформації у збереженні мови кожного народу можна поділити на декілька сегментів. Першочергова роль полягає у збереженні і дотриманні чистоти української мови, літературного слова. Важливим є те, аби ми зберегли нашу мову і навчилися багато нового. Українська мова за останні сто років досить змінилася і вдосконалилася, якимось чином стала сучаснішою. У нас люди говорять старою галицькою мовою, діалектом, але також і літературною мовою. Однак головним є те, що ми говоримо своєю мовою і розуміємося.

Друга роль засобів масової інформації полягає у тому, щоб ми взагалі чули рідну мову, щоб цією мовою ми перенесли з покоління у покоління елементи національної культури, котрі є важливі для збереження нас, як національної меншини, як спільноти. Це і прекрасні українські пісні, казки, оповідання, історичні перекази. Є багато того, що можна передати по радіо, по телебаченню, у газеті – в різних видах інформації, які ми тепер маємо, що в результаті зберігає і вдосконалює нашу рідну мову.