Дня 15 лютого наша Церква і її вірні відсвяткували одне з найзначніших свят церковного року, що припадають на місяць лютий – свято Стрітення Господнє. Цей празник святкується на спомин тієї події, коли немовля Ісуса принесли до Єрусалимського храму Його матір і Йосиф у сороковий день після Його народження. Саме тоді старець Симеон побачив народженого Христа, і тепер міг спокійно померти, бо нарешті зустрів Месію. Звідси і походить назва Стрітення.
Цього дня у наших церквах святять свічки. Освячена на Стрітення свічка називається "стрітенською", "громницею", "громовою", а запалюється її у непогоду для захисту оселі від блискавки й грому. Нею колись обкурювали оселю й худобу та давали в руки вмираючій людині, коли читали відхідну молитву. Прийшовши з церкви, колись обов`язково запалювали стрітенську свічку, “щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерева не побив”.
Вважалося, що в цей день зима зустрічається з літом, на це за народним віруванням і вказує назва свята Стрітення. "Старе відходить – нове настає", "зима з весною зустрічається"

Господарі цього дня спостерігали за погодою, вірили, що якщо ясний і тихий день, то буде добрий урожай і багато меду, іній – добра бараболя і гречка. Казали: "Коли на Громницю півень нап'ється водиці, то на Юрія віл не напасеться травиці", – тобто при відлизі пізно зійде "паша" для худоби. Також кажуть, коли на Стрітення ведмідь прокидається зі сплячки, а надворі сонце, то ведмідь злякається своєї тіні і вернеться в своє лігво й знову засне, – значить зима ще буде довгою.
Стрітенські прикмети в наш час неактуальні, особливо для урбанізованих міст. Весна цього року розпочалася уже давно. Середньодобова температура лютого така, як зазвичай наприкінці березня.

Церковне свято Стрітення Господнє у Сербії є державним святом –  День державності Республіки Сербії, яке цього року вперше було відзначено на державному рівні. На свято Стрітення 1804 року вождь Караджордже підняв сербів на повстання проти турецької Отаманської імперії, яка панувала на просторах Балканів. Це було перше сербське повстання, в результаті якого серби відновили свою середньовікову державність. На честь цієї історичної події свято Стрітення Господнє стало Днем державності Республіки Сербії.