Державний секретар Міністерства економіки та реґіонального розвитку уряду Республіки Сербії Ясна Матич заявила 15 серпня, що Сербія ратифікує Угоду про вільну торгівлю країн південно-східної Європи (ЦЕФТА) у половині вересня. Матич на прес-конференції підкреслила, що Проект закону про ратифікацію ЦЕФТА-угоди передано до парламенту по наглім поступку та що з головою Парламенту Олівером Дулічом домовлено, щоб ця тема була першою на першій осінній сесії.

Уряд вважає, що з відкладенням ратифікації шкідливих наслідків не було, - заявила Матич. Вона висловила очікування, що Сербія на міністерській конференції, яка відбудеться кінцем вересня у Скоп’є, буде зі статусом повноправного члена ЦЕФТА.Сербську промисловість не очікують ніякі негативні наслідки зі запровадженням ЦЕФТА-угоди,- сказала Матич і з’ясувала, що пільги,

які одержуються зі запровадженням цієї угоди на рівні концесії,  були гарантовані 31 взаємним договором країн в реґіоні про вільну торгівлю.
Одночасно вона нагадала, що ця угода значна для Сербії, яка в реґіоні здійснює зовнішньо-торгівельний суфицит, та їй допоможе ефікасніше використати преференціали. яких і до цієї пори мала по міжособних угодах з країнами в реґіоні, бо торгівля буде простішою, а країни важче зможуть вводити захисні механізми для домашнього ринку.
Матич навела, що угода уможливить зріст сербської торгівлі, в чому ЦЕФТА творить лише вступ до майбутнього членства Сербії у Світовій торгівельній організації і Євросоюзі.
За її словами, до цієї пори цю угоду ратифікувало вісім країн, крім Сербії і Боснії та Герцеговини.
ЦЕФТА-угода 26 липня стала діючою в Чорногорії, Албанії, Македонії і Молдові, а оголошено, що цього місяця стане діючою у Хорватії.
Цю угоду, яку за правилами Світової торгівельної організації вироблено у грудні минулого року, у Бухаресті підписали: Чорногорія, Хорватія, Албанія, Боснія та Герцеговина, Сербія, Болгарія, Молдова, Румунія, Македонія і УНМІК (від імені Косова і Метохії).
ЦЕФТА передбачає скасування митних обмежень для промислових і сільськогосподарських виробів у країнах реґіону найпізніше до 2010 року.
Нове в цьому - лібералізація явних постачань і міцніша привабливість інвестицій до країн- підписниць, а збільшується шанс виходу на європейський ринок з преференціалами та вигіднішими умовами.
ЦЕФТА-угода настала 1992 року, а доповнений текст для південно-східної Європи зроблено минулого року.
Державний секретар наголосила, що з Національного інвестиційного плану для перших трьох циклів стимуляцій і створення 7 тис. 657 нових робочих місць вкладено 15,55 мільйонів євро. Оголосилося сукупно 104 вимоги для одержання незворотніх засобів, з’ясувала вона, з яких ці засоби одержали 31 компанії, і то 17 іноземних і 14 домашніх у 25 районах у Сербії.
За її словами, найбільше іноземних інвеститорів: шість з Італії, по три з Німеччини і Словенії, два з Великобританії і по одному з Австрії, Угорщини і Кіпру.
Найбільше число проектів реалізовано в текстильній промисловості, де сума капіталовкладення була 74,5 мільйони євро і де відкрито 4 тис. 760 нових робочих місць, а сукупна кількість стимулятивних засобів була 9,5 мільйонів євро, - сказала Матич.
Також вона з’ясувала, що найбільший обсяг інвестицій на суму 50,2 мільйони євро був у двох проектів деревообробної промисловості, де відкрито 370 нових робочих місць із стимуляцією 1,03 мільйони євра.
Стимуляція у розмірах від 2 до 10 тисяч євро, - сказала Матич з наголосом, що для відкриття одного робочого місця у виробництві стимуляція виносить 5 тис. євро, а для одного робочого місця в галузі наукового дослідження і розвитку, як і в промисловості послуг, і до 10 тис. євра.
Матич нагадала, що 20 липня оголошено провести четвертий приявний цикл стимуляцій, який триватиме до 14 вересня, а до кінця року очікується ще один цикл. Матич з цієї нагоди процінила, що Сербія до кінця цього року матиме від 2 до 2,5 мільярдів доларів іноземних інвестицій та підкреслила, що цьогорічні результати слабші від минулорічних, коли іноземні капіталовкладення досягли 4,5 мільярди доларів.
Хоч приватизація проводиться прискорено, прибуток з того джерела, як сказала Матич, не буде значним, бо це малі підприємства у поганім стані, за які неможливо осягнути добру купівлепродажну ціну.
Матич повторила, що нереально очікувати, щоб діаспора спричинилась до збільшення інвестицій, бо це не сталося ані в одній країні, тому існує малий шанс, щоб це сталося в Сербії.
Один із способів, щоб розвинути співробітництво з діаспорою, саме пов’язатися з молодшим поколінням, яке займає відповідні позиції в керівних структурах компаній і таким способом воно може лобіювати інтереси Сербії, - закінчила Ясна Матич, державний секретар у Міністерстві економіки і реґіонального розвитку в уряді Сербії.