Австралія – країна постійного доселювання з різних країн світу, далека країна, до якої з Європи літаком треба летіти понад 30 годин. На цей континент поселилась велика кількість українців з України та з інших країн, серед яких значне число – з  країн колишньої Югославії (Боснії, Хорватії та Сербії).

Вони живуть у різних частинах Австралії, займаються різними заняттями, але завдяки своїм родинним зв’язкам часто відвідують рідний край, родину, приятелів, знайомих. Також і наші співвітчизники з наших реґіонів, яким матеріальні можливості дозволяють, часто відвідують свою рідню в далекій Австралії. Завдяки частим обмінам і сучасним телекомунікаціям, інтернету далека Австралія стала для нас близькою країною. Отець Зиновій Рацький з Аделайди (Австралія), родом з Дев’ятини у Боснії, одружений з Надією Бахтюк із Кули, Сербія, цього літа 2007 Божого року разом із дружиною Надією та донечкою Емількою побував у гостях у Кулі. Була це приємна нагода поговорити на різні теми з життя в Австралії.Отець Зиновій народився 21 березня 1970 року в боснійському селі Дев’ятина. У тепер вже давніх 1982-87 роках навчався у Малій Папській семінарії в Римі. У 1987-95 роках навчався на богословських студіях у Колегії св. Софії в Римі. Владика Павло Василик висвятив його на священика 27 травня 1996 року в Коломиї, що на Івано-Франківщині в Україні.

З того ж 1996 року виконував священичі обов’язки в Аделайді, потім – у Канбері, а зараз знову є парохом у греко-католицькій церкві святих Володимира і Ольги в Аделайді. Отець Рацький з пієтетом згадує, що в Австралії служать своєму народові чотири священики, родом з Боснії: о. Фелікс Фіґурик, парох кафедральної парафії у Мелборні, о. Стефан Сапун – у Ню-Кастлу, о. Дмитро Сенів – у Сіднеї та він сам, о. Зиновій Рацький – в Аделайді.
Парафія свв. Володимира і Ольги начислює 340 родин, переважно це українські поселенці з німецьких збірних центрів для біженців з України під час Другої світової війни. Серед парафіян є 30 українських родин за походженням з Боснії, Хорватії, Сербії. При парафії діють кілька комітетів: літургійний, господарський, жіночий, молодіжний, суспільний (для допомоги старшим і хворим особам) та архівний комітет. Організовуються спільні обіди та різні інші сходини, на яких збираються пожертви на різні гуманітарні цілі.
Українців за походженням з країн колишньої Югославії найбільше проживає у Мельборні та навколишніх місцевостях, але меншим числом їх є по всій Австралії. Більшість української громади в Австралії переселилася з України, а доселюються і по сьогодні, – розказує отець Рацький. Всі вони одержують працю, гарно заробляють, життєвий рівень у них з кожним днем зростає. Однак асиміляція непомітно їх охоплює. Число учнів у заснованих українських школах з кожним днем зменшується. Велика кількість людей, зокрема молодшого віку, стає байдужою до національного і релігійного питань. Священики в парафіях, численні громадські і культурні організації докладають великих зусиль до збереження національних і релігійних традицій, але сучасне життя “все меле”, особливо це відчувається серед молодшого покоління.
Зараз проводяться заходи у підготовці святкувань – 60 років поселення до Австралії. Урочистості почнуться з грудня цього року, а будуть проводитися цілого наступного 2008 року. Також буде урочисто відзначено 50 років екзархату УГКЦ в Австралії. Наступного року відбудеться Світовий з’їзд католицької молоді. На ці святкування очікується прибуття Папи Римського Венедикта XVI.
Отець Рацький радіє, що українці в Сербії, хоча й терпіли всяке лихо, недостатки, утиски і часті міграційні хвилі, все ж таки дбають і зберігають свою духовну й національну самобутність. Йому здається, що тут асиміляційні процеси помаліше відбуваються. На його думку, певний вплив на наших українців має близькість України, з якої частіше і легше можливо подихати національне повітря, з однієї сторони, матеріальна й моральна підтримка, яку українці одержують від держави Сербії, з іншої сторони, а також певний вплив має уже довга традиція українців на цих теренах, яка успадкована від попередніх поколінь, а яку продовжують ентузіасти сьогодні. Фактом є те, що тут, майже в кожному містечку, транслюються радіопередачі українською мовою, в державних школах вивчається українська мова, випускається прекрасна газета “Рідне слово”, видаються різні книжки і брошури духовного та національного змісту, працюють культурні товариства тощо.
Через отця Зиновія Рацького “Рідне слово” передає сердечні вітання українській громаді в Аделайді та по всій Австралії, зокрема однокорінним співвітчизникам за походженням з країн колишньої Югославії, і ласкаво запрошує їх до нас у гості.