Вірні української греко-католицької парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Інджії урочисто відсвяткували храмове свято – празник. Цього року празник не переносили на неділю, як було в минулих роках, а святкували в сам день Успіння 28 серпня. Святкову Божественну Літургію з нагоди празника Успіння Пресвятої Богородиці правили о. Михайло Режак, парох зі Сремської Мітровиці, й місцевий парох о. Петро Дутка. Своїм співом урочисту св. Літургію звеличили Сестри Служебниці.

Проповідь про свято Успіння Пресвятої Богородиці, яке є одним з найбільших свят нашої Церкви і одним з найбільш шанованих свят у нашому народі, виголосив о. Михайло Режак зі Сремської Мітровиці. У проповіді о. Михайло наголосив на значення празника Успіння, одного з найбільших свят у вшануванні Матері Божої.
Успіння Пресвятої Владичиці Богородиці є святом, у якому згадують упокоєння, воскресіння і прославлення Матері Божої.
За переказами, Пречиста Діва Марія часто молилася на Оливній горі – на місці вознесіння її Сина Ісуса Христа. Одного разу вона побачила архангела Гавриїла, який повідомив її, що через три дні закінчиться її земне життя; Ісус Христос чекає на неї у Своєму Царстві Небесному, де вона буде з ним перебувати вічно. Пресвята Богородиця заповідала, щоб її тіло поховали біля підніжжя Оливної гори, де спочивають її рідні.
У сповіщений архангелом день перед Богоматір’ю та апостолами з’явився Ісус Христос із великою кількістю небесних сил і пророків, які писали про неї. Тіло Матері Божої поховали у Гетсиманії в печері, вхід до якої був завалений величезним каменем. Апостоли біля гробниці пробули три дні. На третій день прийшов апостол Тома, який не зміг бути на похованні й не одержав благословення Богоматері. Він був дуже засмучений з цього приводу. Співчуваючи Томі, апостоли вирішили відкрити гробницю. Але, відваливши камінь до печери, вони побачили, що гробниця порожня, у ній були лише погребальні покривала. Того ж дня увечері апостоли побачили Богородицю, яка їм сказала: “Радійте! Я з вами назавжди”.
Отець Михайло Режак говорив у проповіді про Матір Божу, про її жертвенне життя, яке повинно бути прикладом для усіх вірних.
Після св. Літургії було відспівано “Многая літа” в честь гостей і відбулося мирування всіх присутніх.