22 червня 1941 року в Україні розпочалася Велика Вітчизняна війна. Цього погожого літнього дня, коли юні випускники святкували закінчення школи, мільйони людей навіть не здогадувались про величезні втрати, які протягом чотирьох років понесе ця війна зі собою.

Цього ж пам’ятного 22 червня, через 67 років, у парафії св. Володимира у Вербасі було посвячено Хрест, встановлений в пам’ять невинних жертв великого голодомору. Цей геноцид був подібний до війни, коли мільйони людей гинули від голоду, кожного дня сподіваючись, що голод закінчиться і батьки матимуть що дати з’їсти своїм дітям.
За кількістю жертв цей голодомор, а його було штучно зроблено у 1921-23, 1932-33, 1946-47 роках, можна прирівняти до війни. Голод 1932-33 років в Україні забрав від 7 до 10 мільйонів людських життів (серед них багато дітей), а це 20-25 відсотків усього населення. Він став національною трагедією українського народу. І це, напевно, найжахливіший факт, бо люди вмирали від того, що не мали що їсти, а в той час на ланах буяла буйним колосом вже стигла пшениця... Житниця Європи - Україна - стала в ті страшні роки місцем заморення голодом людей-селян, котрі своїми натрудженими руками сіяли пшеницю, яка мала їх і їхніх дітей та внуків наситити хлібом насущним.
Посвячення Хреста відбулося у неділю Всіх Святих після Архиєрейської Божественної Літургії, яку очолив Апостольський Екзарх для греко-католиків у Сербії і Чорногорії Кир Юрій Джуджар. Співслужили з Владикою о. парох Роман Мизь з Нового Саду, о. парох Юліян Рац з Руського Керестура, о. парох Владислав Рац з Куцури, о. капелан Зиновій Вовк із Руського Керестура і домашній о. парох Ярослав Вовк. Владика Юрій виголосив проповідь про невинні жертви і про потребу молитися за них і до них, бо напевно серед них є багато святих, які терпеливо зносили всі страждання своєї важкої кончини на землі. Цього дня у Службі Божій брало активну участь багато парафіян і гостей, а серед них слід згадати і представників Посольства України в Сербії та Української національної ради.

Після Служби Божої усі в молитовній тиші вийшли на подвір’я церкви св. Володимира, на якому було встановлено Хрест. Цей пам’ятний Хрест гарно прикрасили Сестри Служебниці з Новіціяту у Вербасі. Після панахиди Владика Юрій освятив Хрест свяченою водою. Ще довго після св. Літургії люди залишалися на церковному подвір’ї, молячись за невинно постраждалих людей і запалюючи свічки в їхню пам’ять, випрошуючи в Господа ласку, щоб завжди усі люди мали у своїй хаті доволі хліба.
Посвячення Хреста в пам’ять жертв великого голодомору - подія, яка повинна глибоко закарбуватися у серці кожного українця на цих теренах. Запалімо у своїх домівках свічку і помолімося за їхні душі і душі тих, які були винуватцями цього страшного голодомору, часто не відаючи, що роблять.