ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

Звернення Президента України Віктора Ющенка з нагоди Дня Конституції України ... детальніше

Прес-служба Президента України Віктора Ющенка

СПІВРОБІТНИЦТВО: УКРАЇНА - РОСІЯ

Україна націлена на рівноправний діалог з Росією з чутливих питань ... детальніше

СПІВВІДНОСИНИ: УКРАЇНА - ЛАТВІЯ

Під головуванням Президента України Віктора Ющенка та Президента Латвії Валдіса Затлерса 25 червня відбуваються українсько-латвійські переговори у розширеному складі. ... детальніше

З АКТИВНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ

Є. Кулеба

День Української національної спільноти у Сербії

Петро Ляхович

ПЕРШЕ ЗАСІДАННЯ БАТЬКІВСЬКОГО КОМІТЕТУ

У Новому Саді, в Національній раді української національної меншини, 26 травня відбулося перше спільне засідання Освітньої ради і Батьківського комітету. Засідання відкрив голова Національної ради Мирослав Калинюк. На засіданні представлено членів Батьківського комітету з усіх осередків у Воєводині, де в школах факультативно вивчається українська мова. У Батьківський комітет входять батьки дітей, які вивчають факультативно українську мову з елементами національної культури. На сьогоднішній день у комітет входять по два представники з Кули, Вербасу, Нового Саду, Сремської Мітровиці та Інджії, a саме: Надія Канюга і Софія Сремачкий з Вербасу, Еміл Ляхович і Ярослав Сем'янів зі Сремської Мітровиці, Стефан Воротняк і Йосиф Сапун з Кули, Албіна Корошец і Мірко Глаткий з Інджії, Констянтин Привродский і Мілча Голубович з Нового Саду.
Про важливість вивчення у школах української мови, про завдання і проблеми, з якими зустрічаються у роботі вчителі, що викладають українську мову, про завдання Батьківського комітету на засіданні говорив голова Освітньої ради Борис Небесний. Голова Національної ради Мирослав Калинюк вказав на важливу роль батьків в усвідомленні значення рідної мови серед дітей.
Учителька української мови з Нового Саду Наталія Голубович-Шарко розказала про труднощі, з якими стикається в процесі роботи, і поділилася досвідом щодо введення нових методів у процесі вивчення української мови. Про стан справ із вивченням української мови в школах Інджії говорила вчителька української мови Здравка Дрляча. Галина Вуячич, вчителька української мови з Вербасу, зазначила, що у Вербасі зацікавлення дітей вивченням української мови добре.
На засіданні вирішено, що до наступного навчального року треба добре підготуватися, провести анкету серед батьків і учнів. Це є одним зі завдань Батьківського комітету. Також не менш важливими завданнями є створення і розвиток свідомості про необхідність вивчення української мови у батьків і дітей; проведення роботи на ниві популяризації вивчення української мови; пропонування і розгляд напрямків покращення якості в освітньо-виховній роботі; розгляд умов праці закладів, у яких проходять заняття української мови, розгляд і пропонування програми Літніх шкіл україністики в Сербії і Україні.
Голова Національної ради Мирослав Калинюк ознайомив присутніх із діяльністю Нацради щодо організування і проведення Літніх шкіл цього року. Літня школа україністики „Просвіта” 2008 року для учнів із 4 по 8 клас основних шкіл відбудеться з 16 по 26 серпня у Львові в Україні. В цій школі навчатимуться понад сорок дітей з наших осередків. У цей же період на Львівщину в міжнародний табір українознавства відбуде десятеро дітей старшого шкільного віку з одним керівником. Основною вимогою, поставленою учасникам міжнародного табору, є знання української мови. Заплановано інші Літні школи в Тернополі (Україна) і у Воєводині, але тут питання проведення шкіл ще не є остаточно вирішене.
На засіданні обговорено і ряд інших питань щодо факультативного вивчення української мови. Наприкінці представники Батьківського комітету отримали завдання, які необхідно в найближчий період вирішити, а саме: проведення анкети щодо факультативного вивчення української мови і підготовка учнів до Літньої школи україністики у цьому році.

О. Стецюк

УKMT „KOБЗАР”

З новою мистецькою програмою до Фестивалю „Калина” ... детальніше

КМТ „КАЛИНА”

На Фестивалі „Калина” виконуватиме
старовинні українські народні пісні

Культурно-мистецьке товариство „Калина” з Інджії - одне з наймолодших товариств, що плекають українську культуру на цих просторах - цього року втретє презентуватиме своє культурне надбання на Фестивалі української культури „Калина”. Крім виступів на Фестивалі „Калина” минулого року група співаків брала участь і у Фестивалі „Червона калина” у Дев'ятині, Боснія.

На сьогоднішній день у співаків Товариства існує чимало досвіду і цього року вони впевнено готуються до ювілейного п'ятого Фестивалю української культури „Калина - 2008”. У репертуар співочої групи Товариства вже традиційно входять старовинні українські народні пісні, які в Боснію привезли з України наші предки. На Фестивалі  співоча група Товариства „Калина” виконуватиме українські народні пісні: „Цвіточки, рум'яночки…”, „А чия то хата скраю“ і „Зрівняй, Боже, гори й доли”.

ТПУК „КОЛОМИЙКА”

На Фестивалі „Калина - 2008” з добре підготовленою програмою

На репетиції в Товаристві плекання української культури „Коломийка” зі Сремської Мітровиці атмосфера робоча. Танцюристи до тонкощів відшліфовують кожний крок і навіть погляд. На самому початку завдання розподілені і проба починається. Завдяки створеній в колективі атмосфері художній керівник Микола Ляхович домігся від танцюристів високої майстерності виконання, творчого і вимогливого ставлення до своєї праці. І це завжди дає добрі результати. Українці завжди славилися своїми народними піснями і танцями. Так і до сьогодні, де б не появилися танцюристи „Коломийки”, вони завжди звертають увагу глядачів своїм яскравим народним костюмом, солов'їною піснею, запальним танцем.

Товариство „Коломийка” бере участь у численних оглядах, концертах, фестивалях. Виступ на сцені для учасників цього Товариства є явищем звичайним. Але до виступу на Фестивалі української культури „Калина” в „Коломийці” готуються особливо. Хореограф Микола Ляхович зазначує, що на Фестивалі „Калина” всі наші товариства представляють свої найкращі номери. Протягом цілого року  танцюристи „Коломийки” готують танець, яким полонять серця глядачів. Глядачі в свою чергу виступи танцювального ансамблю „Коломийки” нагороджують щирими оплесками.
Цього року в святковому концерті Фестивалю „Калина - 2008” виступлять дві групи танцюристів. Своє культурне надбання молодша група танцюристів представить танцем „Віз”, старша група танцюристів виконає український народний танець „Гуцулка”. Крім хореографічних композицій у святковому концерті будуть виконані і пісні. У концерті візьмуть участь вокальна дівоча група „Коломийки” з піснею „Ой у вишневому садочку” і старша група співаків під керівництвом Петра Ляховича.
Без сумніву, ТПУК „Коломийка” зі Сремської Мітровиці на Фестивалі представить добре підготовлену мистецьку програму.

ВЕЧІР ІВАНА ФРАНКА У ВУКОВАРІ

„Запрошуємо Вас на вечір української культури, присвячений велетню української культури, письменнику, мовознавцю, поліглоту і перекладачу, фольклористу, доктору філософії, історику, економісту, журналісту і публіцисту Івану Франку”, - було написано у запрошенні. „Вечір відбудеться у Вуковарі 21 06 2008 р. у приміщенні рідної хати лауреата Нобелівської премії Лавослава Ружічке. ... детальніше

ЦІКАВА ВИСТАВКА В БІЛГОРОДІ

З 16 по 25 травня 2008 р. у галереї Радіо-Телебачення Сербії (по вулиці Таковська в Білгороді), за організації Мистецько-графічної секції (УЛУПУДС), під керівництвом Радета Марковича, голови виставки, та під керівництвом Ґанета була відкрита виставка, яку присвячено актуальній тематиці: „Образотворчий показ попередніх та цьогорічних учасників Євробачення”.

Один із видатних та активних членів цієї секції - художник-графік українського походження Михайло Писанюк, чиї дві картини були залучені до цієї атрактивної виставки. Ми, які "недавно" вийшли з дитячої доби, пам'ятаємо ще Лолу Новакович, яка і Писанюкові залишилась в гарних спогадах, - колишній і сьогоднішній портрет знайшовся на його картинах.
Скромний за натурою, Михайло Писанюк нам відкриває, що водночас в Музеї прикладного мистецтва (по вулиці Вука Караджича у Білгороді), відкрито іншу виставку: „Графічний та промисловий дизайн”, на якій також знаходяться його картини. В цьому затишному, а в самому центрі столичного міста виложено 6 його праць для підлітків, у більшості інспірованих юнаками українських байок.
Молода мама, симпатична Іванна Косовац, представник Музею прикладного мистецтва, була ведучою на цій виставці. Цікаво було слухати її доповіді про відомих митців. Писанюк -  один із довголітніх багатогранних та шанованих й поважних митців.
Міша, як звуть його, відомий ширшим мистецьким колам, розвиває шести стилів праці, незалежні один від одного зовсім.

Віра Петрович

МАНІФЕСТАЦІЯ РУСИНІВ-УКРАЇНЦІВ СЛОВАЧЧИНИ

Під високим покровительством та в особистій присутності Президента Словацької Республіки Івана Ґашпаровича, в Свіднику з 20 по 22 червня відбулося 54-те Свято культури русинів-українців - найзначніша маніфестація культури нашої діаспори в цій країні. ... детальніше

М. М. Цап

РІЧНИЙ КОНЦЕРТ - ДЛЯ РОЗДУМІВ!

Євген Кулеба

Празник у Сремській Мітровиці

Петро Ляхович

Звичаї і обряди ЗЕЛЕНИХ СВЯТ

У червні місяці нашa Греко-Католицькa Церква і її вірні відсвяткували одне з більших свят церковного року - Свято Зіслання Святого Духа. Це церковне свято, яке відзначають у 8-му неділю після Пасхи, цього року припало на 15 червня. Через те, що це свято припадає на 50-й день після Пасхи, Церква називає його ще П’ятидесятницею. У народі це свято має також назву „Зелені свята”, „Трійця” або „П’ятидесятниця”. Святкування свята встановлено на честь сходження Святого Духа на апостолів у вигляді вогненних язиків.
Зелені свята, як їх називають у народі, - це свято перемагаючої весни на порозі літа, коли природа ніби святкує з людиною своє відродження. З цим святом пов’язаний звичай замаювати хати польовими і лісовими квітами та галузками дерев. В Україні ще у ХVIII столітті до церкви в цей день приносили різні трави: конвалію, м’яту, незабудки, полин тощо. Потім ці трави використовували як оберіг від різних недуг.
Напередодні Зелених свят, у суботу вранці дівчата, молодиці та діти йшли в гаї, на левади, луки збирати запашне зілля: чебрець, полин, папороть, любисток... Увечері того самого дня замаювали хати гіллям клену, липи, ясену, берези, вільхи, тополі, берези. Прикрашали також двері стаєнь, загород, де ночувала худоба. По кутках хліву встромлювали іноді осику. За допомогою цього ж дерева вгадували, чи всі члени родини доживуть до наступного клечання: якщо внесене на ніч дерево вранці залишалося зеленим - усі будуть здорові, якщо листя почорніє - хтось важко захворіє.
Хати прикрашали по-різному. Не квітчати хати вважалося гріхом. У помешканні долівку вистеляли татарським зіллям, чебрецем, полином, любистком. За ікони клали васильки та м’яту. Існував звичай ставити головне дерево перед воротами та дверима, щоб захистити себе і свою сім’ю від злих сил. Використовували гілля різних дерев: клена, ясена, липи, особливо шанована серед українців була тополя.
Після відправи в церкві з процесією всім селом обходили поля, „щоб град не побив посіви і засуха не випалила збіжжя”. Хоругви та хрести також прикрашали віночками з живих квітів.
Також у деяких місцевостях існував звичай у день Зіслання Святого Духа, після св. Літургії, іти хресним ходом до криниць і кропити їх свяченою водою. На зворотньому шляху священик обходив усе село й теж кропив свяченою водою; ті з парафіян, які бажали повного посвячення своїх будівель, виносили до воріт стіл, покривали його скатеркою, а зверху клали хліб-сіль. Священик зупинявся біля такого столу і, прочитавши св. Євангеліє, кропив свяченою водою будівлі.
Ці звичаї серед наших людей збереглися частково. В Україні, частіше у сільських місцевостях, і по-сьогодні замаюють хати на Зелені свята.
У понеділок після свята П’ятидесятниці наша Церква святкує свято Святого Духа, яке призначене для віддання особливої честі Святому Духові - Третій Божій Особі.

О. Стецюк

Запалімо незгасиму свічку біля пам’ятного Хреста

с. Томія Бродович, СНДМ,
Вербас

СТЕЛИСЯ, БАРВІНКУ…

О. Стецюк

Барвінок і рута

А ми тую червону калину...

Глава держави взяв участь у висадці калин біля Секретаріату Президента України

З нагоди Дня Конституції, який відзначається 28 червня, Віктор Ющенко разом із керівництвом Секретаріату взяв участь у висадці калинових дерев перед фасадом Секретаріату Президента.
До цієї події долучилися Глава Секретаріату Президента Віктор Балога, Перший заступник Глави Секретаріату Президента України – Представник Президента України у Кабінеті Міністрів Олександр Шлапак, заступник Глави Секретаріату Президента України – Уповноважений Президента України з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України Ігор Пукшин, заступники Глави Секретаріату Юрій Богуцький, Андрій Гончарук, Андрій Кислинський, Оксана Слюсаренко, Марина Ставнійчук, Олександр Чалий, а також Секретар Ради національної безпеки і оборони Раїса Богатирьова та керівник Державного управління справами Ігор Тарасюк.
ДОВІДКОВО: Аналогічні акції уже проводилися за ініціативи Президента України. Зокрема, відповідно до Указу Глави держави № 186/2008  з 5 березня до 20 квітня 2008 року в Україні проводилася Весняна толока з озеленення та благоустрою. Мета цієї акції – збереження та примноження зелених насаджень і залучення до цього громадськості, насамперед дітей та молоді.
2005 року Віктор Ющенко підтримав ініціативу Міністерства охорони навколишнього природного середовища щодо започаткування Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього». Відповідно до Указу Глави держави, вона проводитиметься щороку з 9 квітня протягом місяця.

Прес-служба Президента України Віктора Ющенка

12-а річниця Конституції України

28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла Конституцію нашої держави. Ця важлива подія, що відбулася в результаті тривалого, напруженого і багатогранного конституційного процесу, без сумніву належить до низки доленосних та переломних моментів новітньої історії України.
Прийняття нової Конституції нашої держави у рік, коли Україна відзначала п‘яту річницю своєї незалежності, ознаменувало завершення важливого етапу у розвитку нашого суспільства і держави, у становленні національної системи права, створенні правових основ дійсно суверенної і незалежної України.
Врахувавши останні досягнення вітчизняної та світової конституційної наукової думки й практику конституційного будівництва, Конституція України стала втіленням національної ідеї і відображенням ментальності нашого народу, доказом здатності української нації як політичної та етнічної спільноти до державотворення, а також стала програмою подальшого розвитку держави у політичному, економічному, соціальному, культурному відношеннях і документом для входження України до європейського й світового співтовариства.
Конституції України належить головне місце серед основних політико-правових документів нашої держави і суспільства, правової системи. В ній містяться норми не лише юридичного, а й політичного характеру, які взаємозумовлені, взаємопов‘язані і в своїй системі створюють єдину основу, необхідну для регулювання найбільш важливих суспільних відносин, забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, прогресивного розвитку нашої країни.
Конституційний процес на теренах нашої країни розпочався задовго до здобуття незалежності і має багатовікову історію.
Український народ у перший державний період (княжа Україна-Русь, Галицько-Волинська та Литовсько-Руська  держави) не мав власного писаного закону конституційно-державного характеру, однак тоді були закладені передумови для подальшого розвитку політико-правових ідей в Україні.
Найважливішою пам‘яткою, що зберегла давні норми звичаєвого права, була „Руська Правда”. Оригінал цього документу не зберігся, до наших днів дійшли його численні (близько 300) списки. Крім звичаєвого права, у „Руській Правді” зібрані й так звані „княжі устави”.
До нас дійшли різноманітні за змістом та значенням пам‘ятки законотворчої діяльності державних органів влади Литовсько-Руської доби. Проте актами державно-конституційного характеру можна вважати лише договори та документи доби становлення Гетьманської держави.
Богдан Хмельницький мав широку програму становлення української державності. З перших років свого гетьманування він порушує проблеми врегулювання стосунків із сусідніми державами, а також внутрішньої політичної та адміністративної консолідації українських земель. Після смерті Богдана Хмельницького Іван Виговський продовжив державницьку політику щодо відновлення Великого князівства Руського. Самостійницька ідея не полишала українських державних діячів і пізніше. Особливо це стосується Петра Дорошенка, Івана Мазепи, Пилипа Орлика.
„Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорізького”, написані гетьманом Війська Запорозького Пилипом Орликом та його помічниками, були прийняті 5 квітня 1710 р. у Бендерах і є першою європейською конституцією в сучасному її розумінні.
„Пакти й Конституції” складені як договір між гетьманом та Військом Запорозьким – народом України, що було характерно для західної традиції. Документ складався з преамбули і 16 параграфів, в яких розглядалися питання кордонів, виборчого права, панівної релігії, статусу Києва та Запорізької Січі, а також фінансові, економічні, військові та інші проблеми.
Принциповий характер має шостий параграф, де закладені принципи управління та діяльності органів державної влади. Конституція певною мірою ґрунтувалася на ідеї розподілу законодавчої, виконавчої та судової влад, а також значно обмежувала права гетьмана.
„Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорізького” стали вищим виявом української політичної думки ХVІІ ст., заклали головні принципи республіканської форми правління на території Правобережної України, де вони діяли до 1714 р. Багато дослідників вважають Конституцію П.Орлика першою в світі конституцією в сучасному розумінні цього терміну.
Протягом століть після Конституції П.Орлика активно розвивалася суспільно-політична думка, розроблялися конституційні проекти, змінювалися політичний устрій та владна система. Були спроби прийняти проект Конституції, зокрема, „Статуту про державний устрій, права і вольності УНР” на засіданні Центральної Ради в квітні 1918 року та за часів Директорії УНР протягом 1920 року, проте через комплекс проблем вони не побачили світ.
За часів Української Радянської Соціалістичної Республіки існувало чотири конституції, що послідовно змінювали одна одну відповідно до прийняття чергових редакцій Основного Закону СРСР. Проте, враховуючи статус квазі-держави, якою була Україна в складі СРСР, дані конституційні акти з великим застереженням можна віднести до групи основних законів держави.
З прийняттям нової Конституції України у 1996 році було закладено міцний правовий фундамент для розвитку суспільства і державності України. Наша країна вступила в новий етап свого розвитку, що є продовженням процесу докорінного реформування державної влади, який розпочався після проголошення незалежності України у серпні 1991 року.
Це стало можливим, зокрема, і тому, що в Основному Законі нашої держави отримали значний розвиток європейські правові ідеї. Так, Конституція визначила низку принципово нових положень щодо організації і функціонування демократичної, соціальної, правової держави, що формалізувало їх запровадження в життя.
Протягом 12 років після прийняття Конституції в Україні тривав процес запровадження європейських демократичних стандартів у політичній культурі і веденні економічної політики. В різні періоди перебіг цього процесу був різною мірою успішним. Проте після перемоги Помаранчевої революції наша держави впевнено встала на шлях розбудови інститутів громадянського суспільства.
Основою досягнутого прогресу в демократизації, особливо протягом останніх років, стали зміни в політичній культурі держави, а також поширення нової системи цінностей та етичних норм, що передбачають поєднання індивідуальної свободи і прав особистості з культурою соціальної відповідальності громадян.
З 1 січня 2006 року в силу вступили зміни до Конституції Україні, прийняті ВРУ 8 грудня 2004 р. Згадані зміни - це лише часткова реформа системи влади, яка повністю набула сили після парламентських виборів 26 березня 2006 р. Перерозподіл владних повноважень Президента України на користь Прем‘єр-міністра та Верховної Ради покликаний стати запорукою успішного втілення демократичних реформ на всіх рівнях суспільного і політичного життя нашої держави.

За матеріалом
 Посольства України в Сербії