„Запрошуємо Вас на вечір української культури, присвячений велетню української культури, письменнику, мовознавцю, поліглоту і перекладачу, фольклористу, доктору філософії, історику, економісту, журналісту і публіцисту Івану Франку”, - було написано у запрошенні. „Вечір відбудеться у Вуковарі 21 06 2008 р. у приміщенні рідної хати лауреата Нобелівської премії Лавослава Ружічке.

Як заїжджали до міста Вуковар, то побачили перед собою гарне невелике місто, яке за кілька останніх років зовсім оновлене, а в центрі міста відчувається, що близько велика вода. Дунай, який заплещує береги своїми хвилями, приносить свіжість у гаряче повітря.
Заходимо до подвір’я рідної хати лауреата Нобелівської премії Лавослава Ружічке. Хата відновлена і більше виглядає на зовсім новий будинок. У подвір’ї розташована виставка. Приглядаємося - це великі знимки з України, а поруч на столі виложено багато українських книжок - власність Товариства ім. Івана Франка з Вуковару. Ми тут відразу впізнали Євгена Пащенка, доцента україністики на філософському факультеті у Загребі, на катедрі української мови і літератури. Він пояснив нам, що виставка називається „Україною”. Автором знимок є Аті Салваро, молодий хорватський митець - архітектор, який їздив Україною і спонтанно наробив знимок по цілій Україні. До тої виставки прийшло за підтримкою Посольства України і дякуючи тому, що д-р Пащенко, який керує Товариством хорватсько-української співпраці у Загребі, познайомився з ним. Виставка вже була в Загребі, Спліту, Рієкі, Славонському Броді і тепер у Вуковарі.

Зайшовши до гарного залу, бачимо, що все приготоване для культурного вечора, сцена прикрашена вишитими рушниками і портретами Івана Франка, Тараса Шевченка та Лесі Українки. Крісел для глядачів багато, а на кожному аркуш паперу з надрукованою програмою. Дізнаємося всього, що потрібно знати: організатори цього Вечора української культури - Українська спілка Республіки Хорватії і КПТ ім. Івана Франка з Вуковару, а присвячений велетню української культури Івану Франку.
Маніфестація почалася вже у п’ятницю, 20 червня 2008 року, о 18 годині - Службою Божою у греко-католицькій церкві Христа Царя у Вуковарі, а продовжилася о 19 годині концертом духовних пісень, які виконав Український народний хор КПТ ім. Івана Франка з Вуковару. О 19.30 годині було відкрито виставку знимок під назвою „Україною” - Україна на знимках.

У суботу, 21 червня, була змога оглянути виставку, а о 18.30 годині вирушила урочиста процесія до утоки річки Вуки у Дунай, щоб положити вінок біля Хреста. Більшість тих, які йшли у процесії, були в українських костюмах, хлопець і дівчина несли гарний вінок. Вінок у підніжжі Хреста поклали голова КПТ ім. Івана Франка Василь Вораз, аташе з питань культури при Посольстві України у Загребі Ярослав Сімонов і голова для координації української національної меншини у Республіці Хорватії Віктор Філіман.
Коли учасники процесії повернулися до залу, то почалася культурна програма виконанням Гімнів Хорватії і України: „Лієпа наша” і „Ще не вмерла Україна”, а відспівав їх Український народний хор Товариства ім. Івана Франка з Вуковару. Опісля ведуча привітала усіх словами:

"Добрий вечір, дорогі гості, вітаємо вас на вечорі української культури, присвяченому Івану Франку. Це так само нагода відзначити 5-ту річницю від заснування нашого Товариства. У нашому Товаристві працюють три секції: секція українських народних звичаїв і рукодільництва, драматично-декламаторська секція і український народний хор. Товариство виступало на відзначенні 150-ти років від народження Івана Франка, а незадовго планується поїздка до України на міжнародну маніфестацію.
З початку цього року Товариство об’єднане з іншими українськими товариствами в Українську спілку Республіки Хорватії. Більшість цих товариств зараз є тут присутні, а це тільки початок в організуванні спільних маніфестацій.
Друга ведуча програми коротко розказала про життєву і творчу біографію Івана Франка.
Ведучі окремо привітали значних гостей на маніфестації, а саме: аташе з питань культури при Посольстві України в Загребі Ярослава Сімонова, голову для координації української національної меншини в Хорватії Віктора Філімана, представника Української національної меншини у Хорватії Ларису Углєшич, усіх присутніх представників українських товариств, духовенство, Сестер Василіянок, голову Національної ради української національної меншини у Сербії Мирослава Калинюка і секретаря Мирослава Гочака. Потім до присутніх звернулися найзначніші гості, а аташе Сімонов вручив домашньому Товариству український прапор і кілька пар українських костюмів.

Після цього український народний хор Товариства ім. Івана Франка виконав пісню Івана Франка „Вічний революціонер”. Д-р Євген Пащенко зачитав доповідь на тему „Україна”. Опісля виступив мішаний народний хор і танцювальний ансамбль КПТ ім. Тараса  Шевченка з Каніжі. Пісні з альбому „Козаче, козаче” виконала чоловіча вокальна група ім. Івана Франка з Хорвачанів. Згодом виступили танцювальний ансамбль УКПТ „Карпати” з Липовлян, український народний хор, оркестр і танцювальний ансамбль КПТ „Україна” зі Славонського Броду, український народний хор КПТ ім. Івана Франка з Вуковару, вокальна дівоча група ТПУК „Коломийка” зі Сремської Мітровиці.
Після цієї точки організатори ще раз подякували всім значним гостям і представникам товариств-учасників і вручили їм подяки та пам’ятні подарунки.
Культурна програма закінчилася виступом молодіжного танцювального ансамблю ТПУК „Коломийка” зі Сремської Мітровиці.
Було очевидним, що організатори приступили до організації цієї маніфестації дуже серйозно, і можна сказати, що цілий захід мав відповідну вагу. Програма складалася пів на пів з пісень і танців, і наше враження, що мистецький рівень виконаної програми був високий.
По закінченні офіційної програми дружнє спілкування почалося відразу на виході із закускою і освіжаючими напоями, а продовжилося смачною вечерею у готелі на березі ріки Дунаю. Господарів справді треба похвалити за щедре гостювання і за вияв задоволення, що мали нас у себе в гостях. Як кажуть, кінець прикрашає цілу справу, а це був спів великого числа людей, з яких більшість знає як співаються наші українські давні і сучасні пісні в супроводі досвідчених музикантів.
Коли зрозуміли, що час рушати додому, нас ще чомусь тримало місце і нам було важко розлучатися з нашими дорогими знайомими та друзями. Зі собою ми понесли багато гарних вражень і були сповнені оптимізму, що наша справа ще довго залишиться живою на цих просторах.