Президент Сербії Борис Тадич від Генеральної Асамблеї ООН 23 вересня вимагав підтримку для резолюції, з якою Сербія від Міжнародного суду правди шукає відповідь на запитання, чи  одностороннє проголошення незалежності Косова згідне з міжнародним правом.
Тадич, звертаючись до учасників 63-го засідання Генеральної Асамблеї ООН, підкреслив, що Сербія переконана, що відповідь Міжнародного суду правди унеможливить, щоб питання, яке з'явилося з одностороннім проголошенням незалежності Косова, слугувало преценденту в будь-якій частині світу, де існують сецесіоністичні прагнення.

„Ми переконані, що становище Міжнародного суду правди, політично нейтральне, але юридично авторитетне, допоможе багатьом країнам, які роздумують, як згідно з міжнародним правом ставитися до одностороннього проголошення незалежності Косова”, - сказав Президент Сербії.
Він нагадав, що підтримка резолюції Сербії реафірмує право кожної країни-члена ООН на звернення до незалежного суду з вимогою  відповіді на елементарне питання, яке вважає суттєво для неї важливим.
„Голос проти цієї резолюції може означати голос проти права будь-якої країни, що сьогодні або в майбутньому вимагала б юридичного захисту за посередництвом ООН. Голос проти означав би, що нічого не можна зробити, оскільки сецесіоністи в деякій частині світу проголосять свою причину особливою, з вимогою, щоб її поважати поза універсальними рамками міжнародного права”, - підкреслив Тадич.
Він попередив, що такий поступ міг би привести до зруйнування системи ООН, яку сьогодні світ знає.
Президент Сербії з’ясував, що обов'язок збереження суверенітету і територіальної цілості країн-членів ООН вкарбоване в Хартію світової організації, і підкреслив, що кожне відхилення від того принципу може привести до знехтування цього документу і повалення цілого світового юридичного порядку, який на ньому заснований.
Тадич Косово і Метохію охарактеризував як територію, яка для сербського народу є суттєвою для його самобутності.
Косово, серед іншого, є основою зв'язку нашого гордого національного минулого з бажаною європейською майбутністю. „Це те, що пов'язує традицію Сербії з її майбутністю”, - підкреслив Тадич.
Він нагадав, що албанські лідери з Косова на односторонній спосіб сецесії вирішили 17 лютого 2008 року після того, коли частина міжнародної спільноти встановила штучні терміни для закінчення переговорів про майбутній статус автономного краю та албанцям обіцяла, що у випадку неуспішних переговорів незалежність буде наложена.
За його словами, у таких обставинах компромісне рішення не було реальною опцією. Який тоді мотив міг бути етнічним албанцям для переговорів з Білгородом? З утвердженням сроку тривання переговорів і обіцянкою здійснення їх максимальних вимог, було достатнім, щоб ніби-то брали участь у процесі, який веде до неуспіху та щоб дочекалися своїх п'ять хвилин.
Тадич додав, що одностороннє проголошення незалежності Косова - це намагання роздрібнити одну країну-члена ООН проти її згідності і без згоди Ради Безпеки, лише тому, що одна етнічна спільнота погрожувала насильством, оскільки її вимогу не буде здійснено.
„Відомо, що по цілому світі існують десятки Косовів, і всі лише чекають, щоб сецесія одержала легітимність і щоб стала нормальною поведінкою. Тому ми повинні бути свідомі того, що це може привести до поширення існуючих та роздмухування заморожених конфліктів, а з ними і виникнення нових сутичок”, - підкреслив Президент Сербії.
Він повторив, що Сербія відкидає факт, що Косово "суї ґенеріс", тобто унікальне питання, бо ніхто не має право з міжнародного права робити виняток.
Тадич повторив, що Сербія вибрала мирний шлях у боротьбі за збереження територіальної цілості, тобто шляхом боротьби міжнародним правом.
„Поки категорично відкидаємо насильство і односторонні кроки, рішуче вимагаємо, щоб правда була задоволена за допомогою відповідних юридичних ресурсів, які належаться кожній країні-члену ООН”, - сказав Президент Сербії.
Нагадуючи про розміщення місії Євросоюзу на Косові, він сказав, що Білгород підтримує європейське ангажування, але підкреслив, що участь ЄС на Косові повинна бути схвалена Радою Безпеки ООН.
За його словами, Сербія продовжить бути надійним партнером нейтральній адміністрації на Косові, поки суд в Гаазі буде вирішувати про легальність одностороннього проголошення його незалежності.
Тадич одночасно підкреслив, що дії місії ЄС на Косові повинні виконуватися у прийнятих юридичних рамках.
„Дії місії повинні залишитися статусно нейтральними і її активності не можуть засновуватися на так званому плані Ахтісарі, якого Сербія відкинула, а якого Рада Безпеки ніколи не схвалила. Ми разом з країнами-членами ООН та Секретаріатом будемо працювати над вирішенням цього питання, щоб у близькій майбутності осягли консенсус про міжнародне цивільне перебування в нашому південному автономному краю”, - додав Президент.
Він повторив, що нагальне приключення до Євросоюзу - стратегічний пріорітет Республіки Сербії, і додав, що Білгород, серед іншого, тому й інсистує на європейських демократичних цінностях та пригальмуванні процесу "балканізації Балканів".
„Сербія буде і далі вкладати зусилля і давати свій внесок до світової спільноти, щоб продовжити прогрес демократії, взаємної поваги, економічного і суспільного прогресу, як і вшанування людських прав. Така візія може здійснюватися лише з підтвердженням універсальних принципів про вшанування суверенітету, солідарності та збереження міжнародного права в рамках ООН”, - заключив Тадич.