Україна в 1932-1933 роках пережила страшну трагедію – Голодомор (вбивство голодом), який забрав життя мільйонів наших земляків. Жорстокість Голодомору полягає передусім у тому, що голод не був наслідком стихійного лиха, посухи або неврожаю, він став результатом навмисної політики комуністичного режиму. Шляхом насильницького вилучення продовольства, блокади сіл та цілих районів, заборони виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій супроти „неугодних” тоталітарна система створила для українців умови, які були несумісні з життям. Така політика антинародного режиму - злочин проти людства, оскільки він мав беззаперечно штучний характер. Вина за цей злочин цілком лежить на найвищому радянському партійному і державному керівництві, передусім Йосифові Сталіну.
Для вшанування пам'яті загиблих, аби подібні трагедії ніколи не могли повторитися, закордонне українство організувало проведення міжнародної поминальної акції “Незгасима свічка”, черговий етап якої у Республіці Сербія пройшов з 8 по 12 вересня 2008 року.

---

ВИМОГА СЕРБІЇ ВІД ООН

Сайт Уряду Сербії

---

ПАРЛАМЕНТ СЕРБІЇ РАТИФІКУВАВ УГОДУ З ЄВРОСОЮЗОМ

---

УКРАЇНА І МІЖНАРОДНА СПІЛЬНОТА

Промова Президента України Віктора Ющенка на загальних дебатах 63-ї сесії Генеральної асамблеї ООН ... детальніше

Прес-служба Президента України Віктора Ющенка

---

США засудили Голодомор 1932-1933 років в Україні

Перебуваючи з робочим візитом в США, Президент Віктор Ющенко повідомив, що 23 вересня Палата представників Конгресу США дала політичну оцінку Голодомору 1932-1933 років. ... детальніше

---

Акція „Незгасима свічка” у Білгороді

У понеділок, 8 вересня, „Незгасима свічка” з Італії передана українській громаді в Сербії. ... детальніше

О. Стецюк

---

Акція „Незгасима свічка” в Інджії

9 вересня - другого дня проведення акції „Незгасима свічка”, свічка з Білгороду була передана українській громаді Інджії.

Українська громада Інджії зібралася в українській греко-католицькій парафії Успення Пресвятої Богородиці, щоб урочисто прийняти свічку. Секретар Української національної ради Мирослав Гочак передав свічку голові Культурно-мистецького товариства „Калина” Богдану Гемуну.
В церкві Успення Пресвятої Богородиці о. Петро Дутка відслужив парастас за жертви Голодомору 1932-33 років в Україні. Про Голодомор і його катастрофічні наслідки говорив секретар Української національної ради Мирослав Гочак. Він також ознайомив українську громаду зі заходами, які проходять у рамках акції „Незгасима свічка” в усіх осередках, де проживає українська громада. Після спільної фотографії з „Незгасимою свічкою” акція продовжена у Сремській Мітровиці.

---

„Незгасима свічка” у Сремській Мітровиці

У вівторок, 9 вересня 2008 року, в часі проведення міжнародної акції «Незгасима свічка» у Республіці Сербія, символічний смолоскип завітав до Інджії, а потім і до Сремської Мітровиці. ... детальніше

Петро Ляхович

---

На засадах члена статуту 23 Національної ради української національної меншини (рішення 185-09-2008 від 25 вересня 2008 року) та згідно зi статтею 24 Закону про роботу (Службовий гласник Республіки Сербії № 24 від 15 березня 2005 року), Національна рада української національної меншини оголошує

К О Н К У Р С
        На робоче місце адміністративно-технічного секретаря Національної ради української національної меншини (з 50% робочого часу на обмежений час).

Кандидат на розписане робоче місце повинен задовільнити наступні умови:

1. Мати високу або вищу освіту, бажано юридичного, освітнього або адміністративного  
    напрямку.
2. Мати потрібні знання, досвід та здібність для роботи в керуючих і громадських організаціях у  галузях освіти, інформування або культури.
3. Знання української і сербської мови та письма.
4. Добре володіти комп’ютерною технологією (Word, Excel, Інтернет…).
5. Мати організаційні здібності, здібності в комунікації з державними органами, органами місцевого самоврядування та інших громадських інституцій.

Заяви на Конкурс з потрібною документацією кандидати можуть вислати на адресу:
Національна рада української національної меншини,
Војвођанских бригада 17/4, 21 000 Нови Сад, з позначкою “На конкурс”.

Конкурс відкрито 10 (десять) днів від дня його оприлюднення у газеті “Рідне слово”.

Мирослав Калинюк,
голова Національної ради

---

Акція “Незгасима свічка” у Новому Саді

О. Стецюк

---

"НЕЗГАСИМА СВІЧКА" В СЕРБІЇ

Євген Кулеба

---

ПОВІДОМЛЕННЯ

учасників заходів міжнародної акції “Незгасима свічка” в Республіці Сербія з нагоди відзначення 75-ї річниці Голодомору ... детальніше

---

ГОЛОДОМОР - КОНТИНУЇТЕТ ЗЛОЧИНІВ

З приводу акції "Незгасима свічка" в Сербії ... детальніше

Євген Кулеба

---

Урочисте відкриття пам'ятника

До 100-ї річниці від заснування першої української читальні та школи в Боснії ... детальніше

Василь І. Тимків,
Насебіна Лішня, Боснія

---

ДОВІДКА

ЧИТАЛЬНЯ - сільська культурно-освітня установа, найнижча ланка українських просвітніх організацій.
Перша читальня була заснована в м. Коломиї у 1848 році під час революції 1848-49 років у Австрійській імперії. Читальні масово почали відкриватися у Галичині з 1876 року, на основі відповідного закону Австрійської держави (найчастіше під назвою “Руська читальня”).
Читальні згуртовували селян до культурної та господарської праці. При читальнях нерідко діяли допомогові каси, драматичні гуртки, хори, бібліотеки спільного користування. Особливо розвинулася мережа читалень у 1890 роках, коли наймасовіші галицькі культурно-просвітні товариства “Просвіта” і “Общество ім. Качковского”, згідно зі затвердженими владою статутами, перетворилися на триступеневі організації (централя - філія - читальня). Читальням присвоювали назву товариства і надавали можливість отримувати щомісячні його видання на правах колективного члена. Часом сільські читальні були колективними членами кількох товариств.
Напередодні Першої світової війни галицькі товариства в Україні відкрили читальні на Лемківщині та Буковині, а 1907 року “Просвіта” одну таку організувала у Боснії (у Муїнцях, село Насебіна Лішня).
У хаті Олекси Тимкого, який виїхав до Аргентини 1906 року, священик Фелікс Щуйко зібрав парафіян і прочитав  статут Товариства “Просвіта”, і так читальня почала працювати.
Ввечері громадяни збирались у будинку, де мали можливість читати книжки, які Товариство “Просвіта” одержувало у Боснії з України, неграмотним людям читали інші. Приміщення будинку вдень користали для першої української школи, де діти різного віку вчились читати і писати. Будинок знаходився через дорогу від першої української дерев’яної церкви, яку в 1906 році було збудовано у Боснії.
З дальшим розвитком “Просвіти” у 1909 році відкрито і зареєстровано філію “Просвіти” у Прняворі.
Згідно зі щорічними звітами, у 1910 році “Просвіта” налічувала 2355 членів, а “Общество ім. Качковского” - 1225.
Читальні згуртовували широкі селянські маси, сприяли зберіганню національної свідомості, заохочували українське населення до національно-визвольного руху. Зі встановленням радянської влади вони були заборонені, а новостворені культурно-освітні центри діяли під назвою “хата-читальня”.

Василь Тимків

---

Вітання Європейського Конгресу Українців

---

Новий навчальний рік

О. Стецюк

---

Народні звичаї у вересні

---

Храмове свято Успення Пресвятої Богородиці в Інджії

---

УКРАЇНСЬКА „КАЛИНА” – В СЕРБСЬКІЙ СТОРОНІ

Микола ШОТ,
„Урядовий кур’єр”

---

ЗБЕРІГАЮТЬ ЧАСТИНУ РІДНОГО НЕБА

---

ГОСТІ З ХОРВАТІЇ В "РІДНОМУ СЛОВІ"

Несподівано, 21 вересня 2008 року, редакцію "Рідного слова" відвідали гості української громади з Хорватії - Павло Головчук, відомий письменник і публіцист, редактор україномовної частини часопису "Нова Думка", та Славко Бурда, екс-голова Союзу русинів і українців Хорватії у кількох минулих мандатах та відповідальний редактор часопису "Нова Думка", який у Хорватії видається трьомовно: українською, русинською та хорватською мовами. Гостей приймав директор "Рідного слова" Євген Кулеба.

Представники видавництв обмінялися своїми найновішими виданнями, а в ході розмови двосторонньо висловили бажання та готовність розвивати співробітництво в обміні інформаціями та матеріалами для своїх видавництв. Таким способом будуть поширюватися інформації про діяльність двох українських громад одного коріння й походження, які долею розвалу колишньої Югославії опинилися у двох незалежних країнах: Сербії і Хорватії. Також двосторонньо були висловлені побажання розвивати співробітництво в інших галузях плекання національних традицій та самобутності, до чого треба залучувати інші українські інституції та організації двох країн.

Є. К.

---

Делегація „Просвіти” на ІХ Світовому Конгресі Українців

20-22 серпня 2008 року в столиці України - місті Києві, в Українському Домі відбувся ІХ Світовий Конгрес Українців (СКУ). Цей Світовий Конгрес був створений у 1967 році з метою підтримки і допомоги українським громадам світу в збереженні національної ідентичності та розвитку демократичних змін в українському суспільстві.

На ІХ Конгресі були присутні 350 учасників, серед яких було зареєстровано 209 делегатів із 26-ти країн світу, які представляли інтереси 20-мільйонного українства, що проживає за межами України. Крім учасників світової діаспори в роботі Конгресу прийняли участь і виступили Президент України Віктор Ющенко, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, міністр закордонних справ України Володимир Огризко, виконуючий обов'язки голови Служби Безпеки України Валентин Наливайченко, начальник управління з питань закордонного українства МЗС Василь Боєчко, представники державних інституцій та багато гостей.

Від крайової організації Товариства української мови, літератури і культури „Просвіта” з Сербії на ІХ СКУ було направлено трьох делегатів: Мирослава Гочака, Мирослава Мельника і Олену Диба-Сем'янів.
Про участь делегації Товариства „Просвіта” зі Сербії в роботі СКУ розповідає Мирослав Гочак:

- У серпні місяці в Києві проходив IX Світовий Конгрес Українців. Товариство „Просвіта” є членом СКУ з 2003 року і бере участь у роботі Конгресу, який є найвищим органом. Товариство „Просвіта”, як крайова організація, отримала квоту три делегати. Делегатами на Конгресі були: Мирослав Мельник - член керівної ради Товариства, Олена Диба-Сем'янів - член Товариства і я, як секретар Товариства. Під час триденної зустрічі представники світового українства прозвітували про виконану протягом 2003-2008 років працю, накреслили план роботи на наступний термін та обрали нове керівництво СКУ.
Першого дня відбулася реєстрація делегатів. У цей день роботи СКУ пройшли засідання Ради Директорів, сесії Рад та Комісій, відбулися прес-конференція і перша пленарна сесія ІХ Конгресу та пройшло нагородження заслужених українців світу орденом святого Володимира Великого.

Я особисто брав участь у роботі Ради засобів масових інформацій, де розповів про наші досягнення в галузі інформування. Це робота нашого видавництва „Рідне слово”, інформування шляхом радіомовлення і телебачення, видані книги, сторінки в інтернеті. У роботі цієї Ради брав участь і генеральний директор Українського національного радіотелебачення Василь Лащук, були присутніми представники засобів масової інформації з різних країн.
Гаслом СКУ було: „Україна пам'ятає, світ визнає”, тому перша пленарна сесія IX Конгресу була розпочата мистецькою програмою в пам’ять жертв українського Голодомору 1932-1933 років. Урочисте зібрання відкрила голова організаційного комітету Марія Шкамбара, яка запросила до молитви Патріарха УПЦ КП Філарета та представників українських Церков різних конфесій. Потім виступили президент СКУ Аскольд Лозинський, Президент України Віктор Ющенко, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, директор Українського інституту національної пам’яті Ігор Юхновський, голова Української всесвітньої координаційної ради Дмитро Павличко, голова Світової федерації українських жіночих організацій Марія Шкамбара та було зачитано письмові вітання голови Верховної Ради Арсенія Яценюка, міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, міністра освіти і науки Івана Вакарчука та голови Народного руху України Бориса Тарасюка. На завершення сесії відбулося нагородження медаллю святого Володимира Великого - найвищою нагородою СКУ - провідних діячів української діаспори.

Другого дня Конгресу було заслухано та обговорено звіти екзекутивного комітету та голів рад і комісій СКУ, після чого пройшла ділова дискусія. Одним з важливих моментів другого дня роботи Конгресу стала сесія “75-ліття Голодомору 1932-1933 років в Україні”, на якій було підсумовано співпрацю Міжнародного координаційного комітету Голодомору СКУ і України та накреслено плани діяльності на майбутнє. У цій сесії взяв участь директор Українського інституту національної пам’яті Ігор Юхновський, який займається дослідженням фактів Голодомору. По закінченні сесії відбувся багаточисленний жалібний похід, присвячений 75-й річниці українського Голодомору. Він розпочався від Українського Дому та пройшов по Хрещатику і вул. Михайлівській до пам’ятного знаку Голодомору, де Патріарх УПЦ КП Філарет у співслужінні владик Української Православної Церкви КП і владики Української Греко-Католицької Церкви Діонізія Ляховича відправив панахиду в пам’ять про жертви українського народу.

Третього дня Конгресу пройшли засідання конгресових комісій та було заслухано інформацію про діяльність організацій - членів СКУ. В основному третього дня були заслухані звіти членів крайових організацій. Зі звітом про роботу нашої організації виступив я, презентувавши наші здобутки. Можна сказати, що наша громада багато зробила за останніх п'ять років. Після ознайомлення з роботою нашої організації багато людей підходили до мене, розпитували про діяльність і життя нашої української громади в Сербії. У другій половині цього ж дня, на четвертій, заключній пленарній сесії, прозвучали звіти різних комісій та було обрано новий склад керів­них органів СКУ. Президентом СКУ вибраний Євген Чолій (Канада), перший заступник президента - Ярослава Хортяні (Угорщина), другий заступник президента - Марія Шкамбара (Канада), генеральний секретар - Стефан Романів (Австралія). Вибрано також фінансового референта - Тамару Денисенко зі США і скарбника - Богдана Пагута з Канади.

Після вибору нового складу керівних органів новообраний президент Євген Чолій подякував за довір’я та обрання Президентом СКУ і підсумував працю IX Конгресу, відзначивши багатогранну десятирічну діяльність Аскольда Лозинського та подякувавши усім членам попереднього екзекутивного комітету. Він наголосив на започаткуванні нового етапу партнерства між українськими громадами світу і Україною та закликав усіх до активної співпраці.

Розмову записала О. Стецюк

---