Упродовж двох днів у Тернополі били литаври Всеукраїнського фестивалю-конкурсу козацької пісні „Байда”. Він поставив собі за мету пропагувати українську національну ідею, народну творчість через козацьку думу, українську народну пісню. Це мистецьке свято проводили вже усьоме. В ньому взяли участь понад півтисячі учасників із шістнадцяти регіонів країни.
Тернопілля й козацька вольниця - речі невід’ємні. Адже у селищі Вишнівець народився засновник Запорізької Січі Дмитро Вишневецький, званий ще Байдою. Тернопільська земля виколихала й славних полковника Нестора Морозенка, ватажка козацького повстання Северина Наливайка. Безстрашного Максима Кривоноса пам’ятають мури замків у Кременці та Збаражі, а легендарного гетьмана Михайла Дорошенка - Підгаєччина. На Білому Березі під Зборовом 1649 р. українці виборювали право на незалежність і саме за умовами Зборівського миру гетьман Богдан Хмельницький здобув автономію для України в складі Речі Посполитої.
Тож і не дивно, що саме тут сім років вирішили проводити Всеукраїнський фестиваль “Байда”. За ці роки це мистецьке свято відбувалося не лише в обласному центрі, а й у Вишнівці та Збаражі. Наступного серпня відзначатимемо 360-річчя Зборівської битви. Певна річ, що всеукраїнське козацьке дійство прийматиме місто Зборів. Нинішньої ж осені сценами для виступів художніх колективів-учасників фестивалю став Театральний майдан та літня естрада парку культури й відпочинку ім. Тараса Шевченка в Тернополі.
Напередодні урочистого відкриття свята в обласному управлінні культури зорганізували зустріч з керівниками художніх колективів областей. Першим заходом фестивального дня став конкурсний перегляд козацьких гуртів і виконавців на сцені Тернопільського академічного драмтеатру ім. Тараса Шевченка. Принагідно зазначити, що цього року мистецьке дійство відбувалося під патронатом Президента України. Для переможців творчого змагання Глава держави, зокрема, виділив тридцять тисяч гривень і три чернігівські бандури. Гран-прі фестивалю здобув народний ансамбль „Бельбек” із Бахчисарая. Ельдар Зейдлаєв розповів, що їхній колектив складається з п’яти молодих виконавців. Окрім українських пісень виконують, безперечно, рідні, кримськотатарські, а також білоруські, французькі.
Серед лауреатів першої премії фестивалю - народний муніципальний хор „Від серця до серця” з Білої Церкви, що на Київщині, та вокальний ансамбль „Заграва” із Сміли Черкаської області. Смілянці свій колектив створили двадцять років тому. Вони активно повертають до життя старовинні козацькі пісні, пишуть і виконують власні. 1992 р. сформували козацьку сотню. За словами її сотника Павла Власенка, до козацького руху залучають молодих, юних. Школярі міста та району беруть участь у козацьких походах, відвідують історичні місця козацької слави.
Учнів шкіл посвячують у козачата і в Зборівському районі на Тернопіллі. Ще 28 років тому в селі Гарбузів створили Зборівську козацьку січ ім. Івана Богуна. Її отаман Тарас Лобур каже, що мають 260 реєстрових козаків. Вісім років тому при січі зорганізували народний аматорський хор, в якому виступають шанувальники козацької пісні не лише з районного центру, а й селища Залізці. Щосереди вони збираються на репетиції. Колектив є постійним учасником фестивалю „Байда”, кілька разів ставав його переможцем.
Удруге до Тернополя на козацький фестиваль приїхав з Франції Григорій Лагойдюк. До цієї країни його батьки прибули 1948 р. Поселилися в місті Шалет. Виховали восьмеро дітей, у всіх зуміли запалити український дух. Прикметно, що пан Григорій народився 24 серпня. Він 35 років керував великим українським танцювальним колективом. Уперше ансамбль на материзні дав концерт 1976 р. Тоді до Львова французькі українці привезли разом із собою національний синьо-жовтий прапор, через що, звісна річ, у них виникли певні проблеми. Взагалі п’ять разів поталанило українським танцюристам з Франції мати гастролі на історичній батьківщині. Григорій Лагойдюк - заслужений діяч мистецтв України. Нині він - президент Асоціації українського козацтва у Франції.
Структура, якою керує Григорій Лагойдюк, входить до Українського козацтва. Верховний отаман Українського козацтва Ігор Вардинець зазначає, що у своїх лавах мають понад 68 тисяч козаків у реєстрі. Вже стає традицією на фестивалі „Байда” скликати велику козацьку раду. Цього року тут прийняли звернення до козаків, до усього українського народу. Козацтво завжди стояло й стоятиме на засадах Української суверенності - основний лейтмотив цього документа. І звичайно ж, висловлює підтримку Гетьманові України - Президенту України Вікторові Ющенку. А ще стурбоване тим, що досі Верховна Рада так і не спромоглася прийняти закон про українське козацтво.
На урочистому відкритті фестивалю голова Тернопільської облдержадміністрації Юрій Чижмарь зачитав привітання Президента України Віктора Ющенка. Вітаючи учасників і гостей цього мистецького свята, керівник держави, зокрема, зазначив: „Радий, що ваш фестиваль плекає стародавні пісенні традиції України, залучає молоде покоління до слави наших прадідів-запорожців, відроджує історичну пам’ять, єднає всіх нас у велику українську родину”.
Давньою традицією вважається і посвята та прийняття до козацьких лав нових лицарів. У старовинній Надставній церкві в Тернополі для учасників фестивалю відправили Службу Божу, а відтак здійснили й чин заприсяження. Як велить звичай, нові члени козацького братства промовляли слова клятви-присяги, відтак цілували шаблю, хрест, полкове знамено та ікону. І звичайно ж, отримували три удари нагайкою по плечах, аби не загордилися. А от церемонію прийняття до Українського козацтва міністра регіонального розвитку та будівництва України Василя Куйбіду верховний отаман Ігор Вардинець провів безпосередньо під час урочистого відкриття фестивалю, а також вручив йому козацьку шаблю. До речі, самому ж верховному отаманові його підлеглі подарували чоботи. У походах вони ой, як знадобляться йому.
Здавна козаки повсякчас застерігали: „Втратиш дух - все втратиш”. Всеукраїнський фестиваль-конкурс „Байда” в Тернополі засвідчив: козаки - сильні духом. Українським духом. І піснями, веселістю, активністю - теж.
