ЕКОНОМІЧНІ СТИМУЛИ ДЛЯ СЛАБОРОЗВИНЕНИХ ОБЩИН ТА СТАНОВИЩЕ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

В Новому Саді, 19 червня 2020 року, відбулася конференція«Економічні стимули для слаборозвинених общин та становище національних меншин», організована Центром регіонального розвитку. У конференції в Новому Саді взяли участьІван Бошняк, державний секретар Міністерства державної адміністрації;Мілінка Хрчан, в.о. помічника секретаракрайового секретаріату з питань освіти, регламенту, адміністрації та національних меншин;Олександр Попов, директор Центру регіоналізму; Олександра Шаньевич із Фонду «Відкрите суспільство»; Горан Башич, директор Інституту соціальних наук, Гордана Лазаревич, консультант проекту; Владо Радулович, директор Служби координаційного органу, Єлена Перкович і Мілан Вранькович, координатори та дослідники проекту, а також представники Національних рад національних меншин та Фонду з питань європейських справ.

На конференції Центр регіоналізму презентував результати однорічного дослідження в рамках проекту «Економічний стимул для слаборозвинених общин та положення національних меншин», який був реалізований за підтримки Фонду «Відкрите суспільство». Головною метою проекту було визначити, наскільки Сербія виконує свої зобов’язання відповідно до Плану дій щодо здійснення прав національних меншин (Глава X AP 23), особливо за рахунок інвестицій у слаборозвинені райони, та наскільки це покращило економічний стан національних меншин.

Дослідження охопило десять слаборозвинених мультиетнічних общин. Маючи понад десяток моніторингових показників досліджень та їх представлення через таблиці, дослідницька група у дослідженні «Економічні стимули для слаборозвинених общин та становище національних меншин» надіслала рекомендації компетентним органам та установам, найважливішою з яких є те, що в районах та общинах що є недостатньо розвиненими необхідно створити заходи, які заохочуватимуть інвестиції, приватні та державні, у виробничі потужності, що створюють нові робочі місця, а також щоб періодично слідкувати за наслідками стимулів, вкладених у слаборозвинені мультиетнічні общини.

У своїх рекомендаціях дослідницька група звернула увагу на необхідність більшої підтримки досліджень, яка кількісно оцінює становище національних меншин та їх економічне становище. Це також призвело до рекомендації щодо необхідності висловлювати чітку позицію щодо необхідності декларування етнічної приналежності в документах, які згодом опрацьовуються за допомогою державної офіційної статистики (крім перепису).

Учасники конференції були одностайними у своїй оцінці, що дослідження на цю тему в Сербії є дуже рідкісними, в той час як вони зазначили, що такі дослідження є надзвичайно важливими, оскільки вони дають реалістичну картину економічного становища як більшості, так і меншин у слаборозвинених общинах, переважно розташованих у прикордонних районах.

О. Стецюк