Церковні дзвони, урочисті богослужіння, величальні різдвяні колядки сповіщають, що прийшло найрадісніше свято року - Різдво Христове! Свято Різдва Христового не можна уявити без урочистих колядок, що звеличують народження Божого Сина.

Коляда лунає від хати до хати,
Це люди хрещені йдуть Бога витати.

«Чи дозволите колядувати?Колядувати - дім звеселяти» - звучить питання і до хати заходять колядники. Колядники, за традицією, колись обходили всі доми із величальними піснями, в яких лунають як святкові привітання із народженням Божого Сина, так і віншування всій родині й кожному членові сім’ї окремо.
«У минулому до Різдва колядники починали готуватися заздалегідь: робили «Різдвяну зірку», призначали звіздаря, який буде її носити, дзвонаря, котрий дзвонитиме дзвіночками, а найголовніше - вибирали з-поміж себе старшого, який знає найбільше колядок. Прийшовши до хати, колядники запитували дозволу колядувати, співали колядок - славили господарів, бажали їм здоров’я, щастя, щедрого врожаю, достатку, за що отримували певну винагороду. Господарі, як правило, запрошували гурт до хати, адже прогнати колядників колись вважалося великим гріхом. Колядників щедро обдаровували» - розповідає Стефан Сем'янів, культурний працівник, журналіст зі Сремської Мітровиці.
Стефан Сем'янів зазначує, що в наших осередках, зокрема в Сремській Мітровиці, де він проживає, традиція колядування на Різдво збереглася по сьогодні. В Сремській Мітровиці колядують в церкві, ходять колядувати одні до других, коляди звучали і на Різдвяному концерті «Коломийки».

«В теперішні часи ці звичаї починають забуватися. Тому треба навчити колядувати наших дітей та молодь», - продовжує розмову Стефан Сем'янів. Він розповідає, що традиція колядувати походить ще з часів Київської Русі. Колись вважалося, що чим більше колядників прийде до хати, тим кращим та щедрішим буде рік для господарів.Найчастіше звучать колядки: «Нова радість стала», «У Вифлеємі новина», «Бог ся раждає», «Добрий вечір тобі, пане господарю». Ці коляди наші люди добре знають і люблять.
            Чарівний світ коляд надзвичайно багатий. Розповсюджені колядки релігійного, духовного, побутового характеру. Найбільш поширені релігійні і побутові колядки. В минулому життя української сім'ї було тісно пов'язано з працею на землі, тому в старовинних колядках та щедрівках багато побажань хорошого врожаю та щедрого року. Також в давніх колядках часто трапляються родинно-побутові мотиви - величання господаря, його родини, побажання сімейного добробуту, статків, навіть вдалого шлюбу.Головусімейства оспівують як господаря, котрий проживає у повному достатку, на столі в нього «калачі з ярої пшениці». Величання поєднувалося з побажанням того, без чого неможливе життя землероба: здоров’я, добробуту, гаразду в сім’ї, гарного збіжжя, худоби, що множиться з року в рік.
У наших храмах виконують колядки - церковні. Церковні колядки - це різдвяні пісні, дуже радісні й піднесені, в яких йдеться про біблійні події народження Христа у Вифлеємському вертепі, поклоніння трьох царів, з'явлення ангела пастухам, заздрість царя Ірода, а також величання Пречистої Діви Марії.
І знову, як багато століть тому, звучать чарівні різдвяні мелодії, звістуючи про наближення різдвяного торжества і приносячи радість в наші оселі.