Відсвятковано найсвітліше і найрадісніше християнське свято - Різдво Христове. Різдво Ісуса Христа належить до великих християнських свят, які Церква відзначає особливо урочисто. Різдво багате відправами, колядами і вертепами, віншуваннями, різдвяними концертами, якими возвеличують народження Сина Божого. Свято Різдва особливо міцно вкорінено в живу українську традицію - щороку незмінне, але й щороку нове.

Товариство плекання української культури «Коломийка» 15 січня ц. р. влаштувало великий концерт під назвою «Різдвяний річний концерт».
Концерт складався з двох частиня: перша частина присвячена українським традиціям святкування Різдва Христового, а в другій частині презентовано творчі досягнення Товариства «Коломийка» за минулий рік. Концерт тривав майже дві години, програма була виконана на високому рівні, про що свідчили бурхливі оплески глядачів.

Згідно повноважень Закону про національні ради національних меншин («Службовий вісник Р. Сербії № 72/09) і Статті 16 Пункту 8, Статуту НРУНМ, Національна рада української національної меншини оголошує

Порядок представлення до нагородження
нагородами НРУНМ 

Національна рада української національної меншини щороку представляє до нагородження установи, спілки та окремих осіб за особливий внесок у збереження українського національного ідентитету і популяризацію української національної громади в Республіці Сербії в області культури, освіти, інформування та в інших сферах суспільного життя.

До нагородження представляють на підставі досягнутих результатів:

• В поточному році

• Багаторічну творчість.

- До нагороди можуть бути представлені фізичні і юридичні особи.
- До нагороди можуть бути представлені громадяни Республіки Сербії.
- Реєстрація юридичних осіб повинна бути на території Республіки Сербії.
- Право на представлення до нагороди мають: установи, товариства чи фізичні особи за осягнуті результати в наступних областях: 

В області культури за:

• Літературу.
• Музичне мистецтво.
• Образотворче і прикладне мистецтво.
• Театральну творчість та інтерпретацію.
• Кіно та аудіовізуальну творчість.
• Художню фотографію.
• Екранне мистецтво та мультимедіа.
• Інші види презентації  музичних, художніх та сценічних творів.

В області освіти можуть бути представлені:

• Студенти, зі загальною кількістю балів понад 9.50.
• Найкращі випускники (відмінники) основної або середньої школи.
• Переможці державних або міжнародних змагань (І-ІІІ місце).
• Інші особи за виняткові осягнення в літературі та освіті.

В області інформування за:

• Введення передач нового типу.
• Об’єктивність та своєчасність інформування.
• Значні досягнення в журналістиці та публіцистиці, за серію статей, теле- або радіопередачі і публіцистичні роботи на важливі для української національної громади теми.
• Освоєння нагород в галузі журналістики на змаганнях й конкурсах в країні та за її межами,  представляючи тим самим українську національну спільноту, мультикультуралізм нашого середовища і нашу рідну мову.

В області наукових досліджень.
В області спорту.
В інших галузях суспільного життя.

- Заяви щодо представлених до нагородження НРУНМ кандидатів можуть подавати фізичні особи, колективи і товариства.
- Заявниками кандидатів можуть бути й відділи НРУНМ.
- Заяви подаються в письмовій формі. Разом зі заявою подається: біографія кандидата, дані про кандидата, творчий спадок кандидата, опис діяльності й здобутки.
- Заяви слід подати до 20 лютого 2012 року. Несвоєчасно подані заяви та неповна документація розглядатись не будуть.
- Про відповідність заяв усім вимогам вирішуватимуть відділи НРУНМ, відповідно до своєї надлежності.
- Остаточне рішення щодо кандидатів, представлених до цьогорічних нагород, приймає НРУНМ.

Додаткові інформації можна отримати в Національній раді української національної меншини за адресою: Новий Сад, вул. Воєводинських бригад, 17/4, або за тел.: 021/ 64 27 128.

Посол України в Р. Сербія Віктор Недопас зустрівся з директором ТВ Слободаном Арежіна та заступником головного і відповідального редактора програм національних меншин Зденком Попом

Крайовий секретар у справах культури та суспільної інформації Мілорад Джурич на прес-конференції, яка традиційно проходить кінцем минулого - початком нового року, заявив, що наступаючий рік, як і минулий, -  кризові роки у фінансовому сенсі, але зменшення коштів не означає зменшення культури, отже, в минулому році досягнено всіх поставлених цілей в культурі. детальніше

Члени Європарламенту 12 січня ц. р. підтримали проект резолюції щодо надання Сербії в березні статусу кандидата на членство в ЄС.

Проект резолюції представив доповідач Європарламенту по Сербії Йолко Кацин, який стверджував, що Сербії, за винятком статусу кандидата, також необхідно призначити дату початку переговорів щодо вступу в ЄС. детальніше

Уряд Воєводини 11 січня 2012 року прийняв План дій щодо забезпечення зайнятості на цей рік, для реалізації яких з бюджету Воєводини буде виділено 316 млн. динарів.
Крайовий секретар з питань праці, зайнятості та гендерної рівності Мирослав Васін підкреслив, що і в цьому році буде продовжено практику виділення субсидій для створення нових робочих місць з 130 тис. динарів, відносно 160 тис. динарів на основі заснування підприємства.
«У план включено продовження реалізації програм, які в часі економічної кризи виявилися успішними у подоланні труднощів, що виникли з її причини», - заявив крайовий секретар Мирослав Васін і зазначив, що у 2012 році буде продовжено і підтримку програми самозайнятості та створення нових робочих місць, а також будуть задіяні програми громадських робіт та стажування.
Оголошено про підтримку та створення у березні цього року крайового Центру навчання незайнятих осіб.
Зі загальної суми 316 млн. динарів, запланованих для реалізації Плану дій щодо забезпечення зайнятості у 2012 році, 126 млн. динарів буде виділено для партнерства з общинами і містами у Воєводині з ціллю спільної реалізації  програм по боротьбі з безробіттям.
Спільно з коштами, виділеними з бюджету Сербії (близько 200 млн. динарів), очікується, що загальна сума для реалізації заходів щодо забезпечення зайнятості у Воєводині досягне близько 900 млн. динарів.

Стаття для газети «Рідне слово» з нагоди відзначення
Дня Соборності та Свободи України

Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик.
Носіями ідеї соборності України традиційно вважаються члени Кирило-Методіївського братства. До цього братства належав і найвідоміший український поет Тарас Григорович Шевченко. Багато зусиль у цій роботі доклали діячі «Руської трійці» на чолі з Маркіяном Шашкевичем, а також інші талановиті українські діячі, зокрема Михайло Драгоманов, Михайло Грушевський, Іван Франко та інші. детальніше

Минулого місяця делегація Сремської Мітровиці в складі: заступник мера міста Срджан Козліна та представник ТПУК «Коломийка» Петро Ляхович, -  відвідала Україну з ціллю встановлення співпраці між містом Сремська Мітровиця (Сербія) та містом Тернопіль (Україна).
Уже більше року тривало намагання пов’язати міста Сремську Мітровицю та Тернопіль. Ініціативу порушила українська громада Сремської Мітровиці, а надавав згоду і підтримував міський уряд Сремської Мітровиці та Посольство України в Республіці Сербія. детальніше

26 грудня 2011 р. відбулося чергове робоче засідання КМТ «Калина» в Інджії, в якому взяли участь голова Національної ради української національної меншини Йосиф Сапун та секретар Національної ради Далібор П'єкні.
На засіданні мова йшла про підсумки роботи Товариства за минулий 2011 р. та заплановані проекти на 2012 р.

7 січня наша Греко-Католицька Церква та її вірні відсвяткували
Різдво Христове

19 січня за юліанським календарем відзначено свято - Богоявлення, яке в народі ще називають Водохреща чи Йордан.
Це свято завершує цикл Різдвяних свят.
            Водохрещення Господнє (Богоявлення) - християнське свято на згадку того дня, коли тридцятирічний Ісус Христос прийшов на берег Йордану, де його хрестив Іван Предтеча. 
У навечір'я і в сам день Богоявлення відбувається велике Водосвяття. Господарі, повернувшись із церкви додому, кроплять свої помешкання, подвір'я, господарства Йорданською водою і в тому часі співають кондак: «Явився єси днесь вселенній...». детальніше

З давніх-давен і по сьогодні українці 14 січня святкують Старий Новий рік, або свято Василія. Традиція відзначати Старий Новий рік у ніч із 13 на 14 січня виникла після 1918 року, коли було введено нове літочислення. Колись цей день припадав на 1 січня і називався днем Василія.
14 січня християни вшановують свято найменування Христа іменем Ісус та св. Василія Великого, одного з отців Церкви.
Святий Василій Великий народився близько 330 року в Кесарії і походив зі знатного роду, що славився не лише багатством, а й ревною християнською вірою. Святий написав багато праць, залишивши по собі велику духовну спадщину - це твори догматичні, моральні, аскетичні, полемічні, пояснення Святого Письма, 366 листів. Він уклав текст Божественної Літургії, приклався до формування вчення про Пресвяту Трійцю. Його визнають Великим Вчителем Церкви.
Основною обрядовою дією цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примовляннями.
У минулому в цей день із самого ранку хлопці (дівчата засівати не ходили) набирали в рукавички й кишені зерна пшениці й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. Спочатку власну домівку, потім у хрещених батьків, родичів, знайомих і сусідів:
«Ой роди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю! Добридень! Будьте здорові! З Новим роком та Василем!... На щастя, на здоров'я, на Новий рік!».          Господар щедро винагороджував (особливо перших) засівальників гостинцями й грішми. Ходили інколи і цілі ватаги з козою та вертепом. Годилося також у цей день віншувати Василів. А, загалом, це свято проводили благоговійно з церковними або домашніми молитвами.
14 січня на Старий Новий рік, або на Василя, господарі прибирали солому з долівки і підмітали. Від Святого вечора до Василя не прибирали у хаті, щоб не вимести і не винести щастя та долі. Солому від дідуха спалювали вранці на Новий рік у садку, бо вірили, що цей дим дуже корисний; він оберігає дерева від морозу та шкідників.
Новорічна ніч, як і різдвяна, вважалась у народі чарівною. З нею було пов'язано чимало повір'їв. Зокрема про те, що з 13 на 14 січня «відкривається небо» і у Бога кожен може попросити що завгодно.

Інтерв’ю зі старшим пластуном, координатором міжнародної акції розповсюдження Вифлеємського вогню миру в Україні Андрієм Ребриком

Цього року відзначатиметься 100-річчя заснування української молодіжної організації «Пласт». Однією з акцій «Пласту» є акція розповсюдження Вифлеємського вогню миру з місця народження Ісуса Христа в Україні та в країнах, де проживає українська громада. Така акція напередодні Нового року також відбулася у Сербії, в Новому Саді. Під час цієї акції пластуни передали Вифлеємський вогонь миру українській громаді Сербії.

В інтерв’ю для «Рідного слова» старший пластун, координатор міжнародної акції розповсюдження Вифлеємського вогню миру в Україні, референт головної пластової булави з розвитку «Пласту» в Європі Андрій Ребрик розповів про організацію «Пласт» та святкування 100-річного ювілею цієї організації: детальніше

До найбільших святинь будь-якого народу належить національний гімн - найвищий вияв його волелюбних прагнень, духовно-патріотичних устремлінь. Слова і музика гімну змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах. Для українців - це гімн «Ще не вмерла України». детальніше

Світовий Конґрес Українців закликає українську діаспору діяти у 2012 році під гаслом: «Україна кличе - не стій осторонь!»

Світовий Конґрес Українців також закликає відзначити такі важливі в історії українського народу річниці:

• 120-річчя з дня народження Блаженнішого Патріарха Йосифа Сліпого;
• 100-річчя заснування української молодіжної організації «Пласт»;
• 100-річчя з дня народження прем'єра Українського Державного Правління 1941 року Ярослава Стецька;
• 100-річчя з дня смерті видатного українського композитора Миколи Лисенка;
• 70-річчя формування Української Повстанської Армії;
• 65-річчя акції «Вісла»;
• 45-річчя діяльності Світового Конґресу Українців.

У світі:

2012 р. - Міжнародний рік стійкої енергетики для всіх. Відзначається згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН; 

2012 р. - Міжнародний рік кооперативів. Відзначається згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН; 

2003-2012 рр. - Десятиліття писемності ООН: освіта для всіх; 

2005-2014 рр. - Десятиліття освіти на користь стійкого розвитку ООН; 

2005-2015 рр. - Міжнародне десятиліття дій «Вода для життя»; 

2011-2020 рр. - Генеральною Асамблеєю ООН оголошено десятиріччя дій зі забезпечення безпеки дорожнього руху.

В Україні:

14 жовтня 2012 р. виповнюється 70 років від дня створення УПА;

12 квітня 2012 р. - 100 років з дня офіційного заснування Національної скаутської організації України «Пласт»;

У «Посланні до українського народу» Президент України В. Ф. Янукович проголосив 2012 р. Роком культури та відродження музеїв;

Розпорядженням Кабінету Міністрів України 2012 р. оголошено «Роком спорту і здорового способу життя».

У Сербії:

Перший вчитель української мови у Кулі

По прибутті українців з Боснії на територію Воєводини, після початкових труднощів, з якими вони зустрілися на самому початку нового життя та зі створенням елементарних умов для життя, виявилося, що існує насущна потреба в організації культурно-просвітницької діяльності, спрямованої на збереження національної ідентичності.
Було б нереально очікувати, що це для нас, українців, зробить хтось інший, тому включилися активісти, малочисельна українська інтелігенція та студенти, а в першу чергу Іван Терлюк, які ініціювали активність у даному питанні.
В цей час у Вербасі успішно функціонувало вивчення української мови з елементами національної культури, яке проводила вчителька Слава Біленька. Тому зрозуміло, що і в Кулі, як в осередку, де проживала найчисельніша українська громада у Воєводині, необхідно було організувати навчання української мови. Таких спроб у Кулі було і раніше. Найперше вивчення української мови намагалася організувати секретар ОШ ім. Іси Баїча Іванка Лещишин, яка не знайшла офіційну підтримку відповідних органів. детальніше

Церковні дзвони, урочисті богослужіння, величальні різдвяні колядки сповіщають, що прийшло найрадісніше свято року - Різдво Христове! Свято Різдва Христового не можна уявити без урочистих колядок, що звеличують народження Божого Сина.

Коляда лунає від хати до хати,
Це люди хрещені йдуть Бога витати.

«Чи дозволите колядувати?Колядувати - дім звеселяти» - звучить питання і до хати заходять колядники. Колядники, за традицією, колись обходили всі доми із величальними піснями, в яких лунають як святкові привітання із народженням Божого Сина, так і віншування всій родині й кожному членові сім’ї окремо. детальніше

Українці у Будапешті відзначили свято Різдва

            Участю у святковій Божественній Літургії і у великому сімейному вечорі у Центрі української культури та документації відзначили угорські українці свято Різдва Христового, що традиційно організовується Товариством української культури Угорщини. детальніше

Українська громада Латвії, яка цього року відзначає своє 100-річчя, вирішила розпочати новий 100-річний етап свого перебування на латвійських теренах культурно-мистецькою акцією «Вишиваймо Рушник українців Латвії».
Українські майстрині з усієї Латвії вишиватимуть рушник довжиною п’ять метрів. Акція має на меті презентувати в цій країні традиції української вишивки, а також виховувати у представників діаспори почуття національної свідомості й гордості за Україну.
Ідея вишити найдовший Рушник українців Латвії виникла у місцевих українок Тетяни Лазди, Олени Грабар та Тетяни Дудченко. Організацію акції взяло на себе Об’єднання українських товариств Латвії. Допомога надійшла також із України.
Центральним мотивом Рушника українців Латвії буде «Вазон - Дерево Життя», як символ безсмертя. Квіти у Вазоні символізуватимуть українські товариства Латвії, а коріння - Україну. По центру рушника буде вишитий віночок з дубового листя та калини, як символи Латвії і України. Його вишиє найстарша українська майстриня Латвії, 90-річна Стефанія Ваврух. Вишиті нею роботи прикрашають клуб-кав’ярню «Дніпро» у Ризі.
Український рушник Латвії в процесі вишивання передаватиме одне українське товариство Латвії іншому для вишивання в урочистих умовах. За словами організаторів, акція «Вишиваймо Рушник українців Латвії» ознаменує початок нового, другого сторіччя української діаспори Латвії. Триватиме вона рік, потім вишитий рушник урочисто передадуть Українському інформаційному центру при Академічній бібліотеці Латвії.

7 січня 2012 року в Софії, у посольстві України, діаспора, об’єднана товариством «Мати-Україна», традиційно святкувала Різдво.
Присутніх привітала голова Товариства Олена Коцева та третій секретар посольства Iрина Козік. Пані Олена, зокрема, сказала, що до українців Болгарії надійшли вітання від українців Канади, Австралії, Угорщини, Сербії, від Світового Конґресу Українців, від Європейського Конґресу Українців, від Української Всесвітньої Координаційної Ради. А пані Iрина зачитала вітання до українців у світі від міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка.

Вертеп - прикраса Різдва

            Коли гортала сторінки часопису «Українське слово», число 6 за 1999 р. (часопис українців у Югославії з питань культури, літератури та суспільного життя), мою увагу привернула стаття «Вертеп - прикраса Різдва», автора Ярослава Ребачука, в якій описано красу наших українських звичаїв. У даній статті автор детально розповів про гарний різдвяний звичай - вертеп, який готувала молодь у Хорвачанах у Боснії в перших повоєнних роках 1945-1947 рр.
Ця пожовкла давня фотографія зупинила мить історії, зберегла частину нашої минувшини, на ній відображено як наші предки святкували Різдво Христове.

На фотографії:
сидять  - Гринько Соколів (слуга), Антін Рупа (коза), Гриць Сапун (жид);
стоять - Михайло Стефанюк (ангел), Гриць Горобець (цар), Дмитро Стефанюк (цар Ірод), Дмитро Бобрик (цар), Антін Дерінь (цар), Василь Стефанюк (ангел), Ярослав Ребачук (смерть з косою), Павло Пітка (козак з шаблею), Іван Бачинський (чорт).

(Фотографія - передрук з часопису «Українське слово», рік  IV, число 6, 1999 р.).

19 січня цього року виповнилося 100 років від дня народження Ярослава Стецька. Саме він був правою рукою Степана Бандери, саме Ярослав Стецько оприлюднив у Львові Акт проголошення Української Держави, а також був заарештований польською владою та сидів у німецькому концтаборі.

26 грудня 2011 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1340 «Про внесення змін до Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1997 р. № 1125». Постанова набирала чинності 6 січня 2012 р. детальніше

Культурно-мистецьке Товариство ім. Івана Сенюка повідомляє членів Товариства та всіх зацікавлених
 
Чергові річні збори відбудуться 25 лютого 2012 року (субота) о 17 год. у приміщенні КМТ ім. Івана Сенюка, вул. Маршала Тіта, 119, Кула.
..................
Керівництво КМТ ім. Івана Сенюка на засіданні 19 січня 2012 року прийняло рішення, згідно якого членські внески за 2011 рік можна оплатити найпізніше до 20 лютого 2012 року.

ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ ПАВЛО ҐОТЮР
(22. 07. 1939 - 04. 01. 2012)

4 січня 2012 року, після тривалої і важкої хвороби, на 73-му році життя помер Павло Ґотюр.
Павло Ґотюр народився 22 липня 1939 року в селі Дев’ятина в Боснії в сім’ї Петра та Параскевії (родж. Лотоцька). В сім’ї Ґотюр було 11 дітей, Павло був п’ятим. Павло закінчив початкову школу в Дев’ятині. У 1957 році переїхав до цьоці в Кулу (Сербія), де і залишився. Тут закінчив середню текстильну школу. З 1958 по 1960 роки служив у армії в місті Кралєво (Сербія). У 1962 році влаштувався на роботу в текстильній фабриці «Слобода» у Кулі, де пропрацював до виходу на пенсію 1993 року. У 1966 році одружився з Наталією Сем'янів. Мали двох дітей - сина Стевіцу та дочку Олександру та трьох онуків: Бояна, Стефана і Анджелу.
Павло Ґотюр у молодості був учасником Української секції, що діяла при Культурному центрі Кули. Пізніше був і один зі засновників КМТ ім. Івана Сенюка, де брав активну участь разом із дружиною до 2006 року, та був членом Президії КМТ ім. Івана Сенюка.
Павло Ґотюр був членом будівельного комітету по будівництву української греко-католицької церкви св. Йосафата в Кулі та членом церковного комітету з 1992 по 1997 роки.
Павло Ґотюр похований 6 січня 2012 року на українському кладовищі в Кулі.
Сім’ї, родині та знайомим Павло Ґотюр залишиться у вічних спогадах.

ВІЧНА ЙОМУ ПАМ’ЯТЬ

СКУ ПІДПИСАВ МЕМОРАНДУМ ПРО ЗАСНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЩОТИЖНЕВОГО ТЕЛЕЖУРНАЛУ «УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА» В УКРАЇНІ

17 грудня 2011 р. в Торонто, Канада, Світовий Конґрес Українців (СКУ) підписав з «5-м каналом» (Україна) та компанією IMB+Records (Канада) Меморандум про заснування на «5-му каналі» випуску щотижневого тележурналу «Українська громада», який висвітлюватиме інформацію про життя і діяльність українських громад за кордоном та про світові події, які відбуваються за участю українців.

На початковому етапі «5-й канал» здійснюватиме випуск відеоматеріалів, отриманих від СКУ та його членів, у своїх програмах новин, що виходитимуть у різний час, у тому числі під заголовком «Українська громада», а в перспективі планується випуск окремої передачі з такою назвою.

Меморандум підписали президент СКУ Євген Чолій, шеф-редактор «5-го каналу» Володимир Мжельський та президент компанії IMB+Records Богдан Музичка у присутності представників інституцій, які вони очолюють.

«Цей Меморандум є важливим кроком в інформуванні українців, які проживають в Україні та за її межами, про громадську, національно-культурну, освітню та просвітницьку діяльність більше ніж 20-мільйонної української діаспори та Світового Конґресу Українців», - заявив президент СКУ Євген Чолій.

            На другий день нового року, за юліанським календарем, 15 січня 2012 р. Товариство плекання української культури «Коломийка» влаштувало великий концерт під назвою «Різдвяний річний концерт». Концерт відбувся у міському театрі ім. Добріци Мілутиновича.
Програма концерту почалася з картини, що відображає подію, яка відбувається в українській хаті. На сцені дівчата з наймолодшого ансамблю «Коломийки» заспівали пісню-коляду «Спи, Ісусе, спи!».             По закінченні пісні на сцену вийшли чоловік і жінка, господарі того дому, похвалили дітей за гарний спів. Почулися дзвіночки, зайшла до хати група колядників, тобто вокальна група співаків джерельних пісень. Вони заспівали коляду «Бог предвічний». детальніше

У неділю, 8 січня, на другий день Різдва Христового, у церкві святого Йосафата в Кулі після Служби Божої діти, які вивчають українську мову з елементами національної культури в початкових школах, члени дитячих гуртків та мішаної вокальної групи у КМТ ім. Івана Сенюка влаштували Різдвяний концерт. детальніше

Традиційний Український бал у Кулі організовується ось уже 40 років. Перший Український бал відбувся у 70-х роках. Українські бали спочатку проходили у відомому ресторані «Зелена башта» - біля каналу, у ресторані біля залізничної станції, у готелі «Кула», у Креативному центрі «Свобода» в Кулі, а також у ресторанах «У Рокія» та «У Ціри» біля автобусної станції.