«Я - СВІТЛО СВІТУ!»

«І ще промовляв до них Ісус, і так сказав: «Я - світло світу! Хто йде за Мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя!» (Євангеліє Г.Н.І. Христа від Йоана).

            Конкретно і зрозуміло!
Конкретно - так, зрозуміло - хм, чи справді. «Хто йде за Мною...»  - що в суті означають ці слова? Як йти за Ісусом, коли Він там, на Небі, а ми тут, на землі? І ще до того, Йому там в Раю тепло, затишно - добре живеться, а ми тут, бідолахи, на цій землі мучимося, страждаємо, за кусник хліба боремося?!!
І справді, як тоді зрозуміти це: «Хто йде за Мною»? Мабуть, для нас - технологічної, практичної ґенерації Ісус мав подати більш виразні вказівки: «1. роби то і то, 2. іди туди і туди... і так далі». Але сарказм в бік! Доки у наших думках і серцях Ісус буде ТАМ, а ми ТУТ, доти нам справді буде трудно зрозуміти Його слова. Інші можуть пропонувати свої пояснення, переконувати нас, що це одинокий, правильний спосіб, але поки у наших власних думках і наших серцях Ісус не буде ТУТ, порожнеча буде.
А ми зрозуміти хочемо! За Ісусом іти - хочемо!
У парафії Вознесіння Господнього у Сремській Мітровиці з початком передріздвяного посту, якого у народі прийнято називати «Пилипівка», запровадили ще одну новину - Свічку Молитви. Цю свічку (синього кольору - кольору Матері Божої) на червоній підставочці у формі серця - Пресвятого Серця Ісусового під час Служби Божої посвятив о. Владислав Варґа. Разом з надрукованою молитвою цю свічку на тиждень забирає додому одна сім’я, щодня біля неї моляться, раз або два рази на день, або навіть три, - залежно від власної потреби і бажання. У наступну неділю приносять назад до церкви, де бере її інша родина.
Матеріалізована єдність у молитві! Свічка єднає нас у пошуках прямої дороги до спільного: «За Ісусом іти - хочемо!».
Щоб не розписувати про молитву, подаємо текст у цілості - можливо комусь з вас сподобається і ви приєднаєтеся духом до нашої молитовної спільноти.

«Милосердні маєть ключ до скарбниці ласк Божих!» (св. Григорій з Назіанзу).
«Допоможи вбогому і віднайдеш рай!» (св. Методій).
А що ж робити тим, які самі живуть у злиднях і не мають можливості подати милостиню іншим?
Милосердя і любов до ближнього відносяться не лише до тіла, але й до душі. Сказати добре слово чи потішити засмученого й покривдженого може кожний, хоч як був би вбогий. Отже, якщо ми заможні - помагаємо бідним милостинею, а якщо ми самі у важкому матеріальному становищі - принесім промінь надії і потіхи там, де запанувала темрява, а тоді і наша душа стане, як сяючий сонячний промінь.
            В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.
Прийди, Святий Духу, наповни серця Твоїх вірних, запали в них вогонь любові Твоєї. Ти, котрий зібрав різномовні народи в одній вірі й мирі Своїм надхненням, огорни нас Своєю мудрістю і просвіти наші думки, щоб у кожному діянні ми були спроможні йти за Тобою.
            Боже, який освітив серця Своїх вірних Святим Духом, дозволь нам в тому ж Дусі завжди правильно розпізнавати волю Твою!
Отче наш…
Богородице Діво…
Слава Отцю і Сину і Святому Духові…
Амінь.

            Молитва сама собою розказує - пояснення не потрібне!
Але, подивіться, будь ласка, на знимку, на якій видно руки. Безпомилково можна оцінити вік жінки, яка при свічці чуває, правда?!! Жінка похилого віку. І сповняється серце спокоєм, бо наші матері й бабусі за нас моляться.
Але мені дуже хотілося б при свічці побачити молодші руки, і молоді руки, і дитячі руки. Мені дуже хочеться, щоб молода, технологічна ґенерація шукала разом з нами дорогу до Ісуса.
Можна її шукати і в інтернеті, на ю-тубі або ґуґлі. Можна, бо і там можна знайти багато гарних молитов, лагідних пісень і корисних інформацій, але все ж таки була і лишилася найбезпечнішою дорога до Ісуса - через молитву. Молитву зосереджену, на самоті, або з родиною, повільну - щоб був час відчути і обдумати.
Тож до цієї молитви додаймо ще одне прохання - щоб Свічку Молитви огортали і молодші руки, щоб побільше нас йшло за Ісусом і зрозуміло, що Він є ТУТ.