Новий рік - одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх національних традиціях.
Незважаючи на те, що Новий рік - одне з небагатьох свят, що об’єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої традиції зустрічі Нового року та своя святкова атрибутика. 
В українського народу традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували Новий рік - і в березні, і у вересні, і в січні - та й тепер два рази (за юліанським та григоріанським календарями). Внаслідок розбіжності, яка існує між григоріанським (світським) та юліанським (церковним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції, носить назву Старого Нового року.
14 січня святкують більше, як церковне свято. Оскільки традиційне народне святкування Нового року в Україні мало під собою глибоке релігійне та звичаєве підґрунтя, то люди не могли відмовитися від старовинного обряду прадідів та продовжували святкувати Новий рік між Різдвом та Водохрещам. Саме це свято зберегло усю традиційну обрядовість та релігійно-культовий зміст, що передавалося з покоління у покоління. Так з’явився в українців Старий Новий Рік. 
Натомість свято 1 січня стало для українців веселим світським святом, яке об’єднало нас із рештою світу: не лише однією спільною датою, а й традицією святкування.
Серед українців традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготовляли його з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув'язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Верхівка новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з колоссям. Гілки «дідуха» - за них правили зібрані докупи пучки, що зверху відповідно розгалужувались, - обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожну на свій смак. У світлиці «дідуха» ставили на покутті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят.
Вважається, що під Новий рік - як за новим, так і за старим стилем - відбуваються незвичайні, чарівні події. Прикметам надається особливе значення. Кажуть, якщо в Новий рік із людиною щось трапляється, то буде траплятися й цілий рік. Побутувало уявлення про те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року.
Якщо приймете гостя, то буде вам щастя в новому році. 
Звичайно, на Новий рік також заведено загадувати свої потаємні бажання. Головне - нікому про них не розповідати.