Священичий хрест – подарунок парафії св. Василія Великого зі Штудгарту, Німеччина, нашій українській греко-католицькій парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Інджії. Цей хрест вручила пароху в Інджії о. Петру Дутка Стефанія Миронюк, яка неодноразово привозить благодійну допомогу, призначену парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Інджії, про що ми писали в минулих номерах “Рідного слова”.

о. Петрo Дутка i Стефанія Миронюк

Стефанія Миронюк – дружина покійного священика Петра Миронюка, який з 1972 по 1981 роки служив у греко-католицькій парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Інджії. Пані Стефанія розказує, що у 1981 році разом зі сім’єю виїхала в Німеччину до Штудгарту. Отець Петро Миронюк був призначений парохом у греко-католицьку церкву св. Василія Великого, де служив аж до своєї смерті – до серпня 1988 року. Сім’я Миронюків вважає себе парафіянами церкви св. Василія Великого у Штудгарті і парафіянами церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Інджії.
Тепер на парафії св. Василія Великого служить о. Роман Грущак, який три роки тому побував у Інджії на весіллі Стефана Миронюка, сина пані Стефанії. Затишна, тепла парафія Успіння Пресвятої Богородиці припала до серця о. Роману з Німеччини і так виникла думка, щоби дві парафії стали побратимами.

Пані Стефанія розказує:
– У минулих роках ми влаштовували благодійні забави з ціллю зібрання певної суми грошей, призначених на допомогу церкві в Інджії. Наша парафія у Штудгарті невеличка, а наші парафіяни – це емігранти з України, які були вивезені на примусову працю до Німеччини. Це переважно люди старшого покоління, які прожили тяжке життя. Але почуття до рідного дуже велике, і коли вони почули, що в Інджії проживають українці, які вже сто років зберігають свою мову і культуру, то дуже щиро почали збирати пожертвування на такі цілі. Я думаю, що ми будемо продовжувати збирати благодійні пожертви і цим допомагати українській парафії в Інджії. У Німеччині проживає немале число українців з колишньої Югославії. Ми завжди стараємося допомогти нашим землякам. Так, у минулих роках ми організували дуже гарну забаву, щоб зібрати допомогу Товариству “Карпати” з Вербасу, за яку вони були дуже вдячні. Наша допомога невелика, але щира, від серця.