Так кажуть і навіть співають у Борщові, що на Тернопіллі. Можливо, найпопулярніша українська страва й дала назву цьому райцентру. Тому, як мовлять, сам Бог велів їм проводити тут фестиваль борщу. „Генеральну репетицію” дійства провели торік, коли відзначали День рідного міста (зорганізували конкурс на приготування кращого борщу). Нинішнього ж вересня запросили на величне й масштабне фольклорно-мистецьке свято „В Борщівському краї цвітуть вишиванки”. Кілька тисяч людей з’їхалося до районного центру, аби гуртом, у великій компанії і співати, і танцювати, і себе показати, на когось, звісно ж, подивитися.

Кожна сільська, а також селищні, міська ради ( а їх понад сорок) привезли на фестиваль свої вишиванки, часто-густо з бабусиної скрині. Вишиті сорочки, інші елементи вбрання не лише демонстрували, а й водночас співали народні пісні чи декламували вірші, а то й танця вшкварили. Родзинкою ж свята взагалі й представлення зокрема, безперечно, був борщ. Начальник  райвідділу культури та туризму Уляна Пасічник твердить, що кожна сільрада мала привезти по двадцять літрів цієї страви. Чий смачніший? Дати відповідь на це запитання мала комісія, до складу якої входили знані та заслужені в районі кухарі. Журі не лише цікавилося технологією приготування, а й наскільки гостинна сама господиня, як зуміла репрезентувати й подати своє кулінарне творіння.

Раз є конкурс, отже, визначають місця й призом (мікрохвильова піч, кухонний комбайн і блендер) не забувають нагородити. Дуже зрадів, коли згодом на сцені в урочистій обстановці мікрохвильову піч за перше місце отримувала Марія Валій з Іванкова. Адже саме від її гостинного столу починав я знайомитися з кухарями району. У день фестивалю Марія Дмитрівна ще до світанку взялася за приготування борщу. Варила картопельку, бурячок, квасолинки, місила тісто на пампушки. Ця страва є улюбленою для її великої сім’ї. Зрештою, куховарські здібності Марії Валій знають сотні людей, адже свого часу вона працювала в колгоспній їдальні, майже двадцять років готує на весіллях.

Багатий досвід варіння борщу має й Романна Головацька. Зараз вона працює шеф-кухарем у закладі харчування приватного підприємця Дзюня в райцентрі. Каже, борщ у неї специфічний: буряк нарізає кубиками, тушкує його у сметані, жирі з цибулею, картопля – лише біленька, замість квасолі додає грибочки. Приправою слугують часничок, томати. До борщу подає пампушки з грибами чи лемківські лежні – кулінарний витвір з кукурудзяного борошна та начинкою із сиром, часником чи з грибами. Лілія Козак з Більче-Золотого до національної страви додає, крім загальновідомих складників, ще й кмин, сало ж – у прикуску. Марія Лукаш, яка приїхала на фестиваль із села Пищатинці, переконана, що борщ найкраще готувати на свинині. І певна річ, треба вкласти у нього всю свою добру душу. До найулюбленішої страви українців господиня ліпить вареники чи смажить пампушки, готує галушки зі шкварками.  Марія Михайлівна – художній керівник сільського будинку культури. Але куховарити любить дуже. Більше того, у Пищатинцях щороку зорганізовують на День села конкурс страв. Борщ, безперечно, – король на таких творчих змаганнях. „Узагалі кожна жінка обов’язково повинна варити добрий борщ”, – наголошує Марія Лукаш.
„І чоловік – теж”, – твердить Роман Цебрій з Мушкатівки. Він з підліткового віку готує борщ. До своєї страви не кидає квасолі, зате не забуває про буряк, картоплю, перець, капусту й реберце. Варить у глиняному посуді в духовці, подає на стіл у керамічних мисках. Разом з червоним наваристим борщем його сім’я смакує житнім хлібом або галушками зі шкварками.
Кілька сотень літрів борщу, десятки кілограмів пампушків, лежнів, галушок з’їли за надто короткий час учасники й гості фестивалю в Борщові. Скрізь панувала радість, сіяла веселка барв народного вбрання, дзвеніла музика. Словом, свято вирувало, нуртувало, клекотіло, буяло. Шкода, що лише один день.