27 жовтня у Кулі відбулися Урочисті збори, присвячені 100-й річниці від заснування Товариства “Просвіта” на теренах колишньої Югославії. Відзначити цю визначну дату прибуло більше ста делегатів із осередків, де діють філії Товариства “Просвіта”, приїхали численні гості з України, Боснії та Угорщини.
Урочисті збори відкрив голова Товариства “Просвіта” Славко Микитишин, який привітав усіх присутніх і запропонував порядок денний. Згідно зі запропонованим порядком денним було обрано президію зборів Товариства “Просвіта”, у склад якої ввійшли голови філій “Просвіти”, а саме: Оля Фа з Вербасу, Євген Кулеба з Кули, Петро Гелебан із Нового Саду, Микола Ляхович зі Сремської Мітровиці та Мирослав Мельник з Інджії.
Славко Микитишин поздоровив гостей, які прибули на святкування урочистої події: перших секретарів Посольства України в Сербії - Юрія Лисенка і Олексія Кочергу; голову Європейського Конгресу Українців Ярославу Хортяні й заступника голови Юрка Кравченка; делегацію Львівської обласної ради та обласної державної адміністрації у складі Богдана Горбового, радника голови Львівської обласної державної адміністрації, Тараса Жолубака, заступника начальника управління міжнародного співробітництва Львівської обласної державної адміністрації, Лариси Федорів, депутата Львівської обласної ради, Романа Вороняка, депутата Львівської міської ради, Марії Галяк, заступника директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету “Львівська політехніка”; делегацію Тернопільської обласної ради та обласної державної адміністрації у складі Теодозія Кухарського, заступника голови Тернопільської обласної ради, Василя Кравця, начальника управління зовнішніх відносин, зовнішньо-економічної та інвестиційної діяльності обласної державної адміністрації, Григорія Шергея, начальника управління культури обласної державної адміністрації, Михайла Шкільного, голову постійної комісії з питань бюджету; митців, майстрів сцени Бориса Репка і В’ячеслава Хім’яка. Славко Микитишин привітав делегацію українських організацій з Боснії і Герцеговини у складі Мирослава Бобрика, голови КРУТО, і Василя Тимківа, голови КПСУ “Червона Калина” з Лішні; голову Української національної ради у Сербії Мирослава Калинюка, отців Василіян та сестер Служебниць і всіх делегатів, присутніх на засіданні.
Голова Товариства “Просвіта” Славко Микитишин усіх присутніх ознайомив із принципами діяльності “Просвіти”, наголосивши на винятковій ролі цього Товариства у збереженні національної самобутності, культури українців на цих просторах:
- Завзятість членів Товариства “Просвіта” довела до відновлення організування Літніх шкіл українознавства, відновлено вивчення української мови з елементами національної культури у початкових школах, відновлено випуск друкованого українського часопису “Українське слово”. Товариство “Просвіта” у Сербії було одним із рішучих сегментів для створення найвищого органу самоврядування українців Сербії - Національної ради української національної меншини 2003 року. Це тільки деякі активності Товариства “Просвіта”, що свої корені веде ще з тих давніх важких, але сповнених подвигом сторічної давності часів у малому селі Лішня та містечку Прнявор і по всій Боснії, де український народ прагнув освіти, науки, творчості, культури і незабуття свого національного єства, - зазначив Славко Микитишин у своєму виступі, закликавши присутніх вшанувати пам’ять всіх померлих активістів “Просвіти” хвилиною мовчання.
Доповідь про 100 років діяльності й значення та вплив Товариства “Просвіта” на розвиток і плекання національної самобутності українців на просторах колишньої Югославії, у тому числі в АК Воєводина, Сербія, зачитав один зі засновників Товариства “Просвіта” у Воєводині, Сербії, у двох мандатах був головою Товариства, а на даний момент директор видавництва “Рідне слово” Євген Кулеба.

- Українці-переселенці з Галичини до Боснії наприкінці XIX і на початку XX             століть уже після кількох років побуту в новому осередку, хоча в дуже важких умовах, засновують церковні парафії, а згодом і громадські організації. Широка палітра програмних завдань та розгалуженість діяльності “Просвіти” у Боснії охопили всі прошарки населення. Майже не     було українця, якого не було б залучено до однієї з форм діяльності: в бібліотеці, в самодіяльних гуртках, у культурі, в кооперативі тощо.
 З масовим переселенням українців з Боснії до Воєводини, Сербії, після Другої світової війни, хоча й сімейне життя розпочинали від нуля, а їхнім основним завданням було забезпечити дах над головою і окраєць хліба на столі, не забували про свої духовні й культурні потреби. Дух “Просвіти”, вогник, запалений ще після переселення до Боснії, серед українців жив і терпеливо чекав на умови свого розгоряння. З набутим досвідом у діяльності “Просвіти” на культурному рівні, бо на інших рівнях було строго заборонено, українські ентузіасти пристосовувалися до можливих умов і в тих рамках діяли, під іншими формами діяльності і назвами організацій, - зазначив у доповіді Євген Кулеба, наголосивши зокрема на значній ролі Товариства у збереженні національної самобутності:
- Товариство “Просвіта”, засноване не державою чи кимoсь іншим, а українцями, зіграло величезну роль у збереженні й плеканні національних традицій, мови і культури, і треба вірити, що воно залишиться українською громадською організацією і для майбутніх поколінь, як берегиня національної самобутності українців у Воєводині, Сербії.
Зі 100-річчям Товариства “Просвіта” від імені Посольства України у Сербії, від імені Посла України в Сербії привітав усіх присутніх перший секретар Посольства Юрій Лисенко, який зокрема зазначив:
- “Просвіта” це не тільки організація, не тільки історія, яку ми сьогодні вшановуємо, це духовний феномен, український національний духовний феномен. Українська нація 100 років тому була поділена між двома імперіями - Австро-Угорською і Російською, - і в кожній з цих імперій вона була колонізованою нацією. Таким чином можна сказати, що “Просвіта” - це була спонтанна реакція української нації на приниження і дискримінації. Заснування “Просвіти” в Україні, а також в українських діаспорах, засвідчило, що в цієї нації є сили, є здорові сили, сили, які хочуть, щоб ця нація розвивала самостійно свою культуру, свою освіту і свій національний ідентитет. Тобто нація заявила про своє бажання жити. Так можна визначити виникнення “Просвіти”.
З цією визначною датою привітала і голова Європейського Конгресу Українців Ярослава Хортяні, зазначивши:
- Я привезла вам вітання від українців Угорщини і одночасно від українців усієї Європи, а це - 22 країни, 22 організації Європейського Конгресу, членом якого є і ви. Вони вас вітають і бажають усього найкращого, і головне, що ми з вами, адже Європа спільна, і ми чекаємо вас у спільній Європі разом зі Сербією.
Ярослава Хортяні також наголосила на великій ролі “Просвіти” у житті українців і висловила подяку, що Товариство існує протягом 100 років і зберігає мову, культуру і самобутність українців, а також запевнила допомогу і підтримку Європейського Конгресу. На згадку про цю урочисту подію вона подарувала книги.

Від імені делегації Львівської обласної ради і обласної держадміністрації зі 100-річчям “Просвіти” привітав Тарас Жолубак, заступник начальника управління міжнародного співробітництва Львівської обласної державної адміністрації. У своєму виступі він зазначив:
- В умовах еміграції дуже важко зберегти свою ідентичність, зберегти себе, як українців, і ми висловлюємо вам глибоку пошану і побажання зберегти цю енергію на майбутнє, і ще побажання, щоб тепер, коли існує Українська держава, повернутися лицем до ваших потреб, ваших проблем і надати справді ту допомогу, ту підтримку, яку ви потребуєте. Від імені делегації він вручив подарунок на пам’ять про цю урочистість.
В імені делегації Тернопільської обласної ради і обласної держадміністрації, від імені усієї Тернопільщини, прабатьківщини українців на просторах колишньої Югославії, привітання висловив Теодозій Кухарський, заступник голови Тернопільської обласної ради, зазначивши:
- Вшанування цього свята “Просвіти” не є важливим тільки для вас, а і для українців Тернопілля, тому що саме “Просвіта” на Тернопіллі в часи окупації Австро-Угорщиною і Польщею відіграла величезну роль в збереженні українських традицій, всього того, що називається українством. Тому хочу побажати українцям Сербії і колишньої Югославії щастя, здоров’я і всього найкращого, і найголовніше, що ми раді зустріти вас і ваших дітей на Тернопільщині.
Від імені Тернопільської обласної ради Теодозій Кухарський вручив голові Української національної ради Мирославу Калинюку Почесну грамоту, якою нагороджено Національну раду української національної меншини Сербії за налагодження цілеспрямованого співробітництва Автономного Краю Воєводини Республіки Сербія і Тернопільської області України.
Зі словами привітання до присутніх звернувся Василь Кравець, начальник управління зовнішніх відносин, зовнішньо-економічної та інвестиційної діяльності обласної державної адміністрації, наголосивши на зв’язку українців у діаспорі з Україною:
- Про це свідчить і Указ Президента України Віктора Ющeнкa, виданий 15 жовтня 2007 року, який говорить про розвиток зв’язків з українцями, які проживають за межами України, щодо збереження, захисту та популяризації культурних надбань українства в світовому цивілізованому просторі.
Василь Кравець зачитав щиросердечне привітання Тернопільської державної адміністрації, привітавши всіх Просвітян із прекрасним ювілеєм, побажавши миру, довголіття, здоров’я, щастя.
Від імені Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету “Львівська політехніка” зі 100-річним ювілеєм “Просвіту” вітала заступник директора інституту Марія Галяк, зазначивши:
- “Просвіта” - це та організація, що в свій час кардинально змінила обличчя українського села і міста, спочатку на Галичині, а потім і по всій Україні, і дійсно просвітила його українськістю та європейськістю.
Зі святом присутніх привітав Василь Tимків, заступник голови КРУТО, голова КПСУ “Червона калина” з Лішні, Боснія, де після переселення з України до Боснії вперше заснована читальня “Просвіти”.
Отець Йосафат Воротняк, ЧСВВ, який прибув із України на святкування цієї визначної дати для всіх українців Сербії, закликав наслідувати своїх предків: так любити свій народ, як вони його любили.
Голова Національної ради української національної меншини в Сербії Мирослав Калинюк привітав усіх з ювілеєм - 100-річчям Товариства “Просвіта” на цих просторах, вказавши на важливість “Просвіти” у збереженні українства та національної самобутності.
Після сердечних привітань з ювілеєм відбулася презентація книжки “100 років “Просвіті”, яку спеціально до цього значного ювілею Товариства написав Євген Кулеба - один зі засновників Товариства “Просвіта” у Воєводині, Сербії. Фахову презентацію цієї книжки підготував Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету “Львівська політехніка”. Марія Галяк, заступник директора Міжнародного інституту, презентувала згадану книгу, проаналізувавши і обгрунтувавши це видання. У своєму виступі вона зазначила детальність опису створення “Просвіти” і мету її заснування, побажавши автору Євгену Кулебі написати ще багато таких пізнавальних сторінок.