Промова голови уряду Сербії Воїслава Коштуниці на сесії Ради Безпеки ООН
19 грудня 2007 року (скорочена версія)

Шановне панство, сьогодні перед вами на порядок денний Ради Безпеки ООН покладена доля моєї країни. Від часу заснування ООН вперше розглядається питання: чи міжнародно визнані кордони країн-членів ООН дійсно загарантовані та чи принцип вшанування суверенітету і територіальної цілості має універсальне значення. Від вашої відповіді на це питання залежить майбутність моєї країни. Але коли сьогодні переглядаємо фундаментальні принципи, на яких основується міжнародний порядок, рішення Ради Безпеки, безперечно, буде залежати найбільше від значення для світу в цілому.

Воїслав Коштуницa

Перед вами стоїть питання усіх питань: чи вперше в історії ООН буде схвалене рішення всупереч волі однієї демократичної країни - члена-засновника ООН, будуть змінені її міжнародно визнані кордони, буде знехтувано її суверенітетом та відібрано 15 відсотків її території?
Чи таке рішення взагалі можливо схвалити, а щоб при цьому не була порушена Хартія ООН? Хартія ООН у цій хвилині заперечує насильницьке розбивання моєї країни. Щоби політикою сили було можливо розбити одну країну-члена ООН, спершу треба розбити Хартію ООН. Як певний наслідок цього, буде підірваний авторитет та суттєве нехтування існування світового співтовариства, яке би не могло захистити ані себе, ані своїх членів. Історія у цьому випадку дуже повчальна і свідчить, що світові щось сталося, коли знехтувано та розбито Лігу народів. Свідомі того, не одержимо твердження, що питання Косова є унікальним: хто так стверджує, вважає, що Хартія ООН одноразово може бути порушена, а саме у випадку одної країни - Сербії. Чи може хтось взагалі повірити, що Хартію ООН лише тому, що тільки раз буде порушена, в майбутньому будуть поважати і формально вшановувати? Звичайна правда звучить, що цей загрозливий прецедент безповоротно загрозив би кретбілітет ООН та тривало загрозив би мир і стабільність у світі. Спосіб, у який буде вирішене питання Косова, по-своєму буде доленосним не лише для Сербії, але й для світової організації.
Тому, від імені Сербії, закликаю Раду Безпеки відкинути такий загрозливий розвиток ситуації та своїм авторитетом міцно реафірмувати власну Резолюцію 1244 і запропонувати невідкладне продовження переговорів. Сербія твердо вірить, що Рада Безпеки є останнім місцем, де б чулися слова: “Компроміс неможливий”. Поки панують начала міжнародного права і поки в дії Хартія ООН, компроміс мусить бути і він є можливий. Оскільки раз, замість домови і компромісу, запанує сила, ніхто не зможе бути певним, що завтра і сам не знайдеться під ударом такої сили.
Шановне панство,
Сербія вже зробила свій вибір і схвалила своє рішення. За ніяку ціну і ніколи не відступить від права, затвердженого у Хартії ООН, яким нам гарантується недоторканість міжнародно визнаних кордонів Сербії. Оскільки ми могли майже дев’ять століть жити разом, як можливо, щоб сьогодні, коли весь світ відстоює багатонаціональність, стверджувати противно. Від імені Сербії підтверджую, що можливо жити разом, а в Конституції Сербії записані і гарантовані косовським албанцям права на суттєву автономію, яка їм забезпечує вільно вирішувати про своє життя, просперитет і власну майбутність.
Ще раз закликаю Раду Безпеки до пошани і підтримки становища Сербії та схвалення рішення про продовження переговорів, узгіднених із Резолюцією 1244. Ми не ставимо умови і ми в цій хвилині готові до переговорів про майбутній статус Косова і Метохії у самому Автономному краю. Сербія зробить усе можливе, щоб, як партнер Ради Безпеки, брати участь у пошуку договірного рішення. А коли, замість продовження переговорів, дійде до односторонніх актів, якими прямо буде порушена Резолюція 1244, будьте переконані, що Сербія, - за рік, два, за десять років та назавжди, - дослівно вшановуючи міжнародне право, буде вважати Косово і Метохію складовою і невідчуженою частиною своєї території. Я певний, що не буде мале число країн ООН - прихильників Хартії, які стануть на сторону Сербії і будуть визнавати її в сьогоднішніх міжнародно визнаних кордонах, вшановуючи право і честь мільйонів сербів та відкидаючи односторонню незалежність Косова, як протиправну та маріонетську країну.