“Чи цьому дому та й веселому,
Чи дозволите колядувати,
Колядувати - дім звеселити,
Дім звеселити - дітей втішити!”


Коли закінчується Святий вечір, наступає чарівна різдвяна ніч, під час якої не можна спати, бо все щастя проспиш. Проте навіть при великому бажанні заснути просто неможливо - церковні дзвони, групи колядників створюють урочисто-святкову гаму звуків, сповіщаючи, що прийшло найрадісніше свято року - Різдво Христове!
А свято Різдва Христового не можна уявити без урочистих колядок, що звеличують народження Божого Сина.

Коляда лунає від хати до хати,
Це люди хрещені йдуть Бога витати.

“Чи дозволите колядувати?” - звучить питання і до хати заходять колядники.
Колядники, за традицією, колись обходили всі доми села із величальними піснями, в яких лунають як святкові привітання із народженням Божого Сина, так і віншування всій родині й кожному членові сім’ї окремо.

Готуватися до Різдва колядники починали заздалегідь: робили “різдвяну зірку”, призначали звіздаря, який буде її носити, дзвонаря, котрий дзвонитиме дзвіночками, а найголовніше - вибирали з-поміж себе старшого, який знає найбільше колядок. Прийшовши до хати, колядники запитували дозволу колядувати, співали спеціальних колядок - славили господарів, бажали їм здоров’я, щастя, щедрого врожаю, достатку, за що отримували певну винагороду. Господарі, як правило, запрошували гурт до хати, адже прогнати колядників колись вважалося великим гріхом. Колядників щедро обдаровували.
Чарівний світ коляд надзвичайно багатий. Розповсюджені колядки релігійного, духовного, побутового, історичного, героїчного характеру. Найбільш поширені релігійні і побутові колядки.
Надія Воротняк, культурний працівник і диригент, кожного року в цей різдвяний час готує у культурно-мистецьких Товариствах Кули й Вербасу різдвяні концерти і програми, в яких обов’язково звучать українські колядки. Надія Воротняк зазначає:

- У нас, в Україні, коляда має три значення. Перше: коляда - це Різдвяні свята, “будьте здорові з Колядою!”. Друге: коляда - це пісня, яка співається під час Різдвяних свят, “пустіть його до хати, він вам буде коляду співати”. Третє: коляда - це винагорода за величальну пісню, “он і пан іде, Коляду несе: коробка вівса, зверху ковбаса!”
Назва “коляда” походить від назви Нового року в Римлян. За традицією українських величальних пісень, багато колядок спрямовується до особи господаря, господині або їхніх дітей: парубка чи дівчини. Відповідно до того підбирається і зміст колядок. Колядки співають окремо кожному члену сім’ї - спочатку господарю й господині, а потім іншим членам сім’ї - хлопцям і дівчатам, бабі й діду, малечі.
Колядки господарю співають в основному про хліборобство. Батька сімейства оспівують як господаря, котрий проживає у повному достатку, на столі в нього “калачі з ярої пшениці”. Величання поєднувалося з побажанням того, без чого неможливе життя землероба: здоров’я, добробуту, гаразду в сім’ї, гарного збіжжя, худоби, що множиться з року в рік. Колядки господині  кажуть: “По двору ходить, як сонце сходить, а в хату ввійде - як зоря зійде”. Хлопець у колядках є шанобливим сином, вірним коханим. Колядки дівчині описують її вроду, працьовитість; бажаючи їй здоров’я і щасливої пари, оспівують її розум, красу, хазяйновитість.
Колись під час Різдвяних свят обов’язково ходили одні до одних колядувати, колядували на церкву. В теперішні часи ці звичаї забуваються. Тому ми в наших Товариствах стараємося кожного року до Різдва приготувати  різдвяний концерт, різдвяні програми. В цих програмах беруть участь і діти, які вивчають українську мову в основних школах. Цього року в КПТ “Карпати” у Вербасі ми підготували різдвяну програму, яка відображає наші різдвяні звичаї. Цю програму можна буде подивитися 6 січня у передачі “Українська панорама” по другому каналу Радіо-Телебачення Воєводини. Також готуємося до різдвяного концерту, який вже традиційно щороку виконуємо в церкві св. Йосафата у Кулі. Найчастіше виконуємо колядки: “Нова радість стала”, “У Вифлеємі новина”, “Бог ся раждає”, “Добрий вечір тобі, пане господарю”, “Возвеселімся всі купно нині”. Ці коляди наші люди добре знають і люблять.

І знову, як багато століть тому, звучать різдвяні мелодії, звістуючи про наближення різдвяного торжества.

В широкій долині звізда ся явила,

Де Пречиста Діва-мати сина породила. (2)

Як го породила, так го сповивала:

- Люляй, люляй, мій синочку, а я буду спала. (2)

- Спи, моя мамуню, хоч одну годину,

А я піду та до раю, принесу перину. (2)

- Сину ж ти, мій сину, де ж ти то годен,

Іще нема дві години, як ти був народжен. (2)

- Мамо ж моя, мамо, один я то годен,

Сотворив я небо й землю, ніж я був народжен. (2)

В широкій долині звізда ся явила,

Де Пречиста Діва-мати сина породила. (2)