У вівторок, 9 вересня 2008 року, в часі проведення міжнародної акції «Незгасима свічка» у Республіці Сербія, символічний смолоскип завітав до Інджії, а потім і до Сремської Мітровиці.

О 18.00 год. у греко-католицькій парафії Вознесіння Господнього у Сремській Мітровиці зібралися парафіяни, переважно українського походження, на Службу Божу з нагоди відзначення 75-ї річниці Голодомору 1932-33 років в Україні. Перед Службою Божою до церковного подвір’я прибула машина, яка привезла „Незгасиму свічку” у супроводі голови Національної ради української національної меншини Сербії Мирослава Калинюка, секретаря Мирослава Гочака, члена Бориса Небесного і заступника голови Українського інституту національної пам’яті проф. Владислава Верстюка з Києва.
З рук Мирослава Калинюка свічку перебрала голова Товариства української культури «Коломийка» зі Сремської Мітровиці і занесла до церкви Анна Ляхович, поставивши її на призначене місце. Службу Божу служили домашній парох о. Зеновій Вовк і о. Михайло Режак із Шіду. На Службі Божій, крім вже згаданих гостей, був присутній і член міського уряду др. Ненад Лемаіч. Проповідь на Службі Божій говорив парох о. Вовк, найбільшу частину говорив про невинно постраждалих українців в Україні під час Голодомору 1932-33 років, з окремим бажанням, щоб до такого нещастя більше ніколи не прийшло. По Службі Божій відслужено панахиду за постраждалих у Голодоморі в Україні, а всі присутні тримали у руках запалені свічки.
Після панахиди „Незгасиму свічку” перенесено до церковного залу, де перед тим була підготована принагідна виставка книжок і плакатів про великий Голодомор.
На самому початку пропам’ятного заходу голова «Коломийки» Анна Ляхович привітала присутніх, а потім Петро Ляхович прочитав доповідь на українській і сербській мовах про Голодомор і потребу, щоб всі миролюбиві народи і країни проголосили Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. Потім учні факультативного навчання української мови прочитали кілька віршів про Голодомор, а Федько Канюга зворушливим голосом прочитав також один вірш про страждання невинних людей у часі великого Голодомору. Професор Владислав Верстюк, заступник голови Українського інституту національної пам’яті у своїй доповіді начислив багато фактів і документів про голодомор у різних районах і областях України.
Після доповіді проф. Верстюка було показано документальний фільм «Технологія геноциду».