"У Воєводині лише чотири місцеві медіа транслюють програму сербською мовою. Всі інші медіа в Автономному краю транслюють програми на двох і більше мовах, залежно від етнічної структури населення, як і від того, які мови в офіційному вживанні регламентовані статутами місцевого самоврядування", - сказала Анна Томанова-Маканова, віце-голова Виконавчої Ради Воєводини та крайовий секретар із питань інформацій, на круглому столі під назвою: "Приватизація медіа на мовах національних меншин - деетатизація та (або) обставання"!

У Круглому столі в Парламенті АК Воєводини участь брало велике число учасників: представники крайових органів влади, ОЕБС, Спілки журналістів Сербії, Незалежної спілки журналістів Сербії, Фонду відкритого суспільства, Новосадської школи журналістики, представники медіа і національних рад національних меншин, досвідчені медійні експерти. Круглий стіл організувала Незалежна спілка журналістів Воєводини.
Анна Томанова-Маканова підкреслила, що Крайовий секретаріат з питань інформацій у цій галузі бажає розглянути, які саме важливі питання та проблеми медіа у всіх 45-ти воєводинських общинах. Приватизація медіа не вдалася, бо не була добре підготована. Медійні закони не гармонізовані і тому справжня активність буде напрямлена на їх пришвидшену зміну. В результаті вимог буде підтримка, щоб медіа були вільними і незалежними. «Здобуті права повинні зберегтися і треба захистити явний інтерес громадян із вшануванням думок місцевого самоврядування», - підкреслила Анна Томанова-Маканова. Вона наголосила, що така думка вийшла з досліджень ресорного секретаріату. Результати, які виникли з кореспонденції з усіма воєводинськими общинами, вказують, що найбільше число місцевих влад бачить місцеві медіа в ролі явного сервісу. Аж 89 відсотків даних показують, що подальший процес приватизації повинен проводитися в напрямі зміни власницької структури медіа за комбінованим методом. Місцеві органи самоврядування висловили інтерес бути меншинським власником медіа, друга частина нехай належить занятим, а третю частину можна приватизувати. Таким способом було б здійснене право місцевого самоврядування на інформування громадян, право інформування на мовах національних меншин, а медійні програми були б співфінансовані шляхом конкурсів за системою проектів.
Віце-голова Парламенту АК Воєводини Марія Седларевич підкреслила, що Парламент АК Воєводини підтримує такі наради, а це показує велике бажання знайти рішення у всіх суперечливих питаннях, які сьогодні накладаються. Воєводина повинна плекати свою специфіку, а найкращими шляхами є освіта та явне інформування. Марія Седларевич сказала, що передумова для впорядкування медійної галузі - це, в першу чергу, узгіднення законів, і висловила переконання, що такі наради принесуть добрі рішення.
Медійний консультант Ґоран Цетінич підкреслив, що результатом призупинення приватизації є безумовний контроль медійних програм із сторони існуючих політичних партій. Цетінич вважає, що для меншинських програм у Сербії потрібна багаторічна стратегічна програма, яка забезпечить їм певне існування і розвиток. «Держава повинна запровадити серйозне дослідження в цій галузі на релевантнім узору та запропонувати рішення для якісного й довгорічного життя медіа», - підкреслив з цієї нагоди Цетінич.
Драґана Ніколич-Соломон, представниця ОЕБС, у своєму зверненні до учасників висловила переконання, що Уряд Сербії швидко схвалить стратегію щодо цього дуже складного питання, яка задовольнить потреби всіх меншин в цій країні, щоб були інформовані на своїх мовах, з одної сторони, а з другої сторони, згідно з міжнародними конвенціями, держава повинна вийти з власницького відношення в галузі медіа.