Народні звичаї тісно переплітаються з календарними святами церковного року. Осінні звичаї пов'язані з релігійними святама, які припадають на цей час. Свята осіннього циклу починаються в місяці серпні. Свято Преображення Господнє вважається вже осіннім святом, хоча припадає на середину літнього місяця серпня. Найзначнішими святами місяця вересня є: Усікновення голови св. пророка і Предтечі Івана, Різдво Пресвятої Богородиці і Воздвиження Чесного Хреста.

На свято Усікновення, яке святкуємо 11 вересня, св. Церква дотримується строгого посту. Колись у народі існував звичай в цей день не їсти нічого круглого. Заборонялося будь-що робити гострими предметами (пилою, ножем, сокирою тощо). У цей день не варили борщу. Не різали нічого, що нагадувало б голову: головку капусти, цибулю, навіть хліб ламали руками. Їли лише пісні страви, а дехто взагалі постив дуже строго. Картоплю варили лише в „мундирах”, пекли гарбузи. Це період останніх гроз. У народі кажуть: „Як чути грім, то має бути довга і тепла осінь”.
На 21 вересня припадає свято Різдва Пресвятої Богородиці. Пречисту Діву особливо шанує наш український народ. Свято Різдва Богородиці було встановлене Церквою у IV столітті. Ним відмічається народження у благочестивого подружжя з міста Назарета - Йоакима і Анни - дочки, яку назвали Марією. З погляду віровчення Церкви, народження Пресвятої Богородиці не було подією випадковою. Божій Матері була відведена особливо важлива роль у здійсненні порятунку людства від гріха, прокляття і смерті. Це свято в народі називають Друга Пречиста.
На 27 вересня за церковним календарем припадає свято Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього або, як кажуть у народі, Здвиження. За легендою, римський імператор Костянтин Великий бачив видіння хреста, внаслідок чого він одержав перемогу над противником. А в 325 році його мати, імператриця Олена, віднайшла в Єрусалимі хрест, на якому був розп'ятий Ісус. Патріарх єрусалимський Макарій спорудив храм на Голгофі. В пам'ять цієї події і святкуємо свято Воздвиження.
Хрест у християн став знаком торжества їх віри, символом єднання неба і землі.
В народі кажуть, що на Здвиження земля рухається ближче до зими, птахи летять у вирій - теплу, благословенну країну. До вирію повзуть і змії, тому на Здвиження колись заборонено було ходити в ліс. Цього ж дня не рубали і не кололи дров, не стругали і не пиляли дошок. У цей день св. Церква наказує вірним строго постити.
Здавна помічено: якщо на Здвиження холодно, то літо буде тепле.