учасників заходів міжнародної акції “Незгасима свічка”
в Республіці Сербія з нагоди відзначення 75-ї річниці Голодомору

Україна в 1932-1933 роках пережила страшну трагедію – Голодомор (вбивство голодом), який забрав життя мільйонів наших земляків. Жорстокість Голодомору полягає передусім у тому, що голод не був наслідком стихійного лиха, посухи або неврожаю, він став результатом навмисної політики комуністичного режиму. Шляхом насильницького вилучення продовольства, блокади сіл та цілих районів, заборони виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій супроти „неугодних” тоталітарна система створила для українців умови, які були несумісні з життям. Така політика антинародного режиму - злочин проти людства, оскільки він мав беззаперечно штучний характер. Вина за цей злочин цілком лежить на найвищому радянському партійному і державному керівництві, передусім Йосифові Сталіну.

Аналогів подібним злочинам у світовій історії як за масштабом, так і за жорстокістю й цинізмом щодо методів його здійснення важко знайти. Багато десятиліть у Радянському Союзі тема Голодомору перебувала під суворою забороною. Навіть люди старшого покоління, яким вдалося пережити цю трагедію, не наважувалися говорити про неї публічно. І лише зараз правда про Голодомор повертається до пам'яті народу, стає його болем, реквіємом і одночасно символом незнищенної української нації.
З того часу українські історики провели величезну роботу, результатом якої стали тисячі великих і малих досліджень, присвячених Голодомору. Поряд із вивченням історії Голодомору розгорнувся рух за увічнення пам'яті загиблих, складання списків жертв, збір спогадів і свідчень очевидців, яким вдалося пережити трагедію.
Результатом зусиль громадськості і держави стало офіційне засудження Голодомору національними парламентами Аргентини, Австралії, Бразилії, Канади, Чилі, Колумбії, Еквадору, Словаччини, Іспанії, Сполучених Штатів Америки, Естонії, Грузії, Угорщини, Латвії, Литви, Мексики, Парагваю, Перу, Польщі та Чеської Республіки. Різні міжнародні організації, такі як Генеральна Асамблея ООН (7 листопада 2003 року), ЮНЕСКО (1 листопада 2007 року), Балтійська Асамблея (24 листопада 2007 року) також продемонстрували своє засудження цього злочину проти людства. Крім того, Парламентська Асамблея Ради Європи 25 січня 2006 року ухвалила резолюцію про міжнародне засудження тоталітарних комуністичних злочинів, включаючи Голодомор 1932-33 років в Україні.
28 листопада 2006 року за ініціативою Президента України Віктора Ющенка Верховна Рада (український парламент) підготував і прийняв Закон України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", що визнав Голодомор геноцидом українського народу.
Сьогодні, в час відзначення 75-ї річниці Голодомору, кожний національно свідомий українець прагне донести правду до широкої світової громадськості про масштаби цієї трагедії, внаслідок якої в мирний час на своїй землі загинули мученицькою смертю мільйони людей, зникли з карти України сотні та тисячі сіл і хуторів. Для вшанування пам'яті загиблих, аби подібні трагедії ніколи не могли повторитися, закордонне українство організувало проведення міжнародної поминальної акції “Незгасима свічка”, черговий етап якої проходить у Республіці Сербія з 8 по 12 вересня 2008 року.
Закликаємо представників владних структур, національно-етнічних об‘єднань, громадських організацій та всіх небайдужих громадян Сербії підтримати просвітницько-поминальні заходи в рамках міжнародної акції та висловити солідарність із вшануванням жертв трагедії в Україні, засудивши її з метою недопущення в майбутній історії людства.